Баски – це народ, який проживає на півночі Іспанії (Ґіпускоа, Алава, Наварра та Біскайя) та у південно-західній частині Франції (Нижня Наварра, Лабур та Суль). Вони вважаються одним із найдавніших корінних народів Європи, які населяли Піренейський півострів ще до приходу індоєвропейських племен, і їхня мова “еускара” є унікальною, не пов’язаною з іншими європейськими мовами. Населення басків становить близько…
Автор: vitaliimaridko
Воркшоп «Обрання кафедри-2026»: як досвід поколінь допомагає визначити майбутнє
Автор – Марідко Віталій Нещодавно, 19 лютого 2026 року, наша команда провела воркшоп для студентів першого курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Захід був організований із метою ознайомити студентів із наявними на факультеті кафедрами, викладачами на них й допомогти їм свідомо обрати напрям для власних досліджень. Зустріч розпочалася зі вступного слова голови Львівського історичного…
Христина Підвишенна. Козацькі полки в другій половині XVII ст.: час існування, територія, внутрішній устрій
Полковий устрій у козаків мав різні функції протягом їх існування. Він відрізнявся у реєстровців і запорожців на Правобережжі та Лівобережжі, але незмінно виконував важливі функції. Першим поділом козацтва на певні структурні одиниці були ватаги. Вже з кінця XV ст. козаки фігурують в іноземних загонах та королівських військах. Таким чином, перша згадка про поділ на структурні…
Вероніка Ікава. Майстер-будівельник як демонологічний персонаж на Бойківщині
У традиційній обрядовості українців майстер-будівельник мав особливий статус: він не просто зводив житло, церкву чи іншу споруду, а й виступав як носій особливих знань, що допоможе правильно закласти підвалини оселі, обрати сприятливе місце та будівельні матеріали, провести необхідні обряди й забезпечити міцність та довговічність будівлі. Йому приписували здатність впливати на долю мешканців дому, а тому…
Володимир Колб. Русофільська течія в другій половині ХІХ ст.: зародження руху та здобуття популярності у суспільно-політичному житті Галичини і Заходу України
За час перебування Галичини під владою Австрійської, а згодом Австро-Угорської імперії з кінця ХVIII і до початку ХХ ст. місцевому українському населенню вдалося сформувати свою національну ідею, а також здобути досвід ведення політичної діяльності, за що за краєм закріпилось звання “Українського П’ємонту.” Переосмислення себе як окремої нації та свого місця на геополітичній мапі Європи слід…
Остап Лемішко. Інституція народного представництва чи особистий успіх Василя Мудрого?
Проблематика сутності та ролі Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) в історії українського національного руху міжвоєнної ІІ Речі Посполитої є дуже багатогранним питанням. Для початку варто пояснити, що це за структура та значення у ній Василя Мудрого. УНДО – це найбільша та найвпливовіша українська легальна політична партія у міжвоєнній Польщі. Основними засадами її політичної діяльності були демократія,…
Катерина Музичук. Героїзація смерті та самопожертви у Стародавньому Римі
“Солодко і почесно вмерти за Батьківщину” (Dulce et decorum est pro patria mori) – цей вислів Горація став уособленням римського ідеалу смерті. Поети оспівували велич Риму, мовляв, немає нічого кращого, ніж віддати своє життя за імперію, якій не було рівних. Це була не просто держава, а уособлення могутності, порядку та безсмертної слави. Та чи справді…
Вероніка Ікава. Вибір будівельного матеріалу в повірʼях, прикметах і звичаях бойків
У традиційній будівельній обрядовості бойків, як і загалом українців, значне місце посідають звичаї, повір’я та прикмети, що супроводжують вибір і підготовку будівельного матеріалу. У цих віруваннях відображено давнє уявлення про нерозривний зв’язок людини з природою, у якій кожен матеріал – дерево, камінь чи глина – має власну силу та духовну сутність. Бойки вірили, що від…
Микола Приймачук. Історія винайдення і застосування колеса
Пасажирські літаки, надшвидкісні боліди, млин, середньовічна карета. Що об’єднує всі ці речі? Правильна відповідь очевидна – колесо. Жодна із цих конструкцій не почне свою механічну дію без нього. Розуміння походження колісної технології та її визначного загальноцивілізаційного внеску в розвиток людства є основною тематикою цієї публікації і ключем до розуміння походження уже стількох для нас звичних…
Анастасія Левко. Становлення та розвиток дослідженнь пам’яток комарівської культури Верхнього і Середнього Подністер’я та виділення їх у комарівську культуру
Комарівська культура на території Верхнього і Середнього Подністер’я отримала свою назву після розкопок під керівництвом відомого польського археолога Тадеуша Сулімірського у 1935-1936 рр. Однак, перші дослідження її курганних могильників сягають ще кінця XIX ст. – у 1878 р. під керівництвом дослідника Ленца започатковано одні з перших археологічних розкопок на схід від міста Тлумач [1, с….
Львівський історичний клуб 