Календар став невід’ємною частиною нашого життя, пройшовши довгий шлях від цивілізацій Стародавнього Сходу до наших днів. Виникнення календаря було зумовлене необхідністю спостереження за астрономічними явищами та їх якнайзручнішого відтворення у формі, придатній для лічби часу, оскільки календар відігравав ключову роль в організації суспільного й побутового життя, господарських робіт, літочислення та визначення дат рухомих церковних свят….

У козацькій державі бенкет був не просто застіллям, а важливим інструментом дипломатії та політичної гри. Він відігравав важливу символічну роль, демонструючи багатство та статус правителя. Спільні трапези водночас слугували своєрідним ритуалом спілкування знаті, який вимагав дотримання неписаних правил – зокрема, щедрості та поваги до гостей [7, с.37]. Козацький бенкет (Т. Шевченко, 1838). Попередник Мазепи, Іван…

Середина XVII століття стала переломним етапом в нашій історії. Після Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького та укладення Переяславської угоди 1654 р. Україна опинилася всередині суперечливих процесів, коли кожна зі сторін намагалася закріпити власний вплив на Гетьманщині. У таких умовах особливого значення набуло церковне питання, оскільки релігія була і залишається важливим чинником впливу на державу та маніпуляції суспільством….

Коли зацікавлена у вивченні історії авдиторія говорить про другу половину і кінець XVIII століття, тема релігійно зумовленого насильства в країнах Західної Європи спадає на думку чи не останньою, адже, здавалося би, релігійні війни давно залишилися позаду. Ще важче уявити спалахи такого явища у Великій Британії, де останні крупні прояви релігійних конфліктів простежуються, коли Вільям ІІІ…

Те, як нації інтерпретують власне минуле, часто пов’язане з тими труднощами й завданнями, які вони переживають у сучасності. Це твердження особливо пасує В. Липинському – консервативному мислителю, історику та громадському діячу, який жив та творив у буремні роки української революції 1917-1921 рр. Бувши свідком невдалих спроб державотворення, він звернув свій дослідницький погляд до подій козацької…

Полковий устрій у козаків мав різні функції протягом їх існування. Він відрізнявся у реєстровців і запорожців на Правобережжі та Лівобережжі, але незмінно виконував важливі функції. Першим поділом козацтва на певні структурні одиниці були ватаги. Вже з кінця XV ст. козаки фігурують в іноземних загонах та королівських військах. Таким чином, перша згадка про поділ на структурні…

Семирічна війна, яку іноді називають “нульовою світовою війною,” розпочалася з короткотривалого, проте надзвичайно важливого процесу, окресленого в західній історіографії поняттям “дипломатичної революції.” Основна її сутність зводилася до “перегортання” усталеної системи альянсів між провідними європейськими державами, в перебігу якого навіть історичні вороги змогли принаймні ненадовго стати друзями [6, c. 145]. Слід сказати, що на початку 1750-х…

Французька судова система на момент правління Людовика XIV вже не справлялася з небаченим до того зростанням злочинності та повстань, що досягло свого апогею під час Фронди (1649-1653 рр.), виявивши всю небезпеку для королівської влади та неспроможність репресивного апарату. Для монархії екзистенційним питанням стало проведення реформи правосуддя, уніфікації кримінального судочинства, закріплення єдиної кримінальної процедури та посилення…

Еволюцію козацьких полків другої половини XVII століття доцільно аналізувати, починаючи з Хмельниччини, а далі – зі змін після смерті Богдана Хмельницького. Під час Національно-визвольної війни кількість полків зросла, переважно на Правобережжі. Основу козацької території становили шість полків: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський (на Лівобережжі), Черкаський і Чигиринський. Звідти полковий устрій поширився на Лівобережжя, Поділля та Полісся….

Прим. ред.: перед вами – стаття авторства бакалавра 4-го року навчання факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича Пилипець В. Ю. Скорочений варіант цього матеріалу було опубліковано у збірнику І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Глобальні виклики людства: суспільство, держава, індивід” (ст. 213-217), що проводилась 10 листопада 2023 р. у Львові. Принагідно, команда…