Комарівська культура активно процвітала на території Верхнього та Середнього Подністер’я і Волині у середній і пізній періоди бронзової доби. Її виокремлення пов’язують із дослідженням польського археолога Тадеуша Сулімірського у с. Комарів Івано-Франківської області у 1930-х рр. Одним із елементів поховальної практики комарівських племен було тілоспалення. Особливий інтерес становлять урнові кремації комарівської культури, які пропонуємо розглянути…

Вивчення давніх демонологічних уявлень створює можливість для реконструкції світогляду, фундаментальних страхів та повсякденного життя давніх суспільств Месопотамії. Це спосіб зрозуміти, як давні люди концептуалізували хаос та небезпеку. У цьому контексті особливої уваги заслуговує образ демониці Lamaštu, оскільки він втілює одну з найбільш гострих соціальних тривог давнього світу – екзистенційний страх перед високою дитячою смертністю та…

Пасажирські літаки, надшвидкісні боліди, млин, середньовічна карета. Що об’єднує всі ці речі? Правильна відповідь очевидна – колесо. Жодна із цих конструкцій не почне свою механічну дію без нього. Розуміння походження колісної технології та її визначного загальноцивілізаційного внеску в розвиток людства є основною тематикою цієї публікації і ключем до розуміння походження уже стількох для нас звичних…

Комарівська культура на території Верхнього і Середнього Подністер’я отримала свою назву після розкопок під керівництвом відомого польського археолога Тадеуша Сулімірського у 1935-1936 рр. Однак, перші дослідження її курганних могильників сягають ще кінця XIX ст. – у 1878 р. під керівництвом дослідника Ленца започатковано одні з перших археологічних розкопок на схід від міста Тлумач [1, с….

Історія дослідження пізнього палеоліту на теренах заходу України безпосередньо розпочинається у 1877-1878 роках. Двоє археологів, І. Коперницький та П. Пшебиславський, досліджували у с. Городниця городище й у поле їхнього зору потрапляли артефакти раніших епох. Уламки ножів із характерною патиною дослідники інтерпретували як артефакти преісторичної доби [12, с. 330]. Ще однією випадковою палеолітичною знахідкою стала патинова…

Антропологія та археологія на наших землях довгий час розвивалась по-різному. Українська антропологія почала зароджуватись наприкінці XVIII ст., утворюючи умовну першу хвилю розвитку. Однак, що першопроходець А. Шафонський, що П. Чубинський чи Ф. Вовк, всі вони досліджували антропологічний тип сучасних їм українців, вирушали в експедиції і, власне, не працювали з кістяками. Після жовтневої революції, у 1920-х…

Станом на початок 2025 р. тема чорноліської культури в Україні є досить добре вивченою. Доказом цьому є значна кількість науково-дослідних праць українських та радянських дослідників-археологів. Хоч і в меншій кількості, але вона представлена у енциклопедичних інтернет-ресурсах, а також у просторі YouTube. Відтак на вказаній медійній платформі існує науково-популярний вміст, присвячений чорнолісцям і підкріплений візуальною складовою, наприклад…

Вважається, що культура кулястих амфор сформувалася на території Центральної Європи, на Півночі сучасних Німеччини та Польщі під впливом культури лійчастого посуду, місцевих неолітичних груп та наддунайських спільнот. Уже на пізньому етапі розвитку (друга пол. III тис. до н.е.) вони мігрували на територію Волині та Поділля. Враховуючи певні локальні особливості пам’яток на цих територіях, в історіографічній…

Залежно від культури та часу парні поховання зустрічаються часто або ж навпаки, дуже рідко. В археології їх прийнято поділяти на збережені, порушені, коли частина скелетів пошкоджена, інгумаційно-кремаційні, коли один із небіжчиків кремований і його залишки зсипали на скелет, та перезахоронені. Якщо люди поховані разом, в один час, зазвичай це вказує на близький зв’язок цих людей….