Про сексуальність дуже рідко говорять і ще рідше її досліджують, адже вважають всюди однаковою, хоча це не правда. Сексуальність є різною в більшості культур, а також істотно впливає на саме суспільство. Тож, спробуємо розібратися, що думали давні єгиптяни про сексуальність і якою вона була в греків.

Пам’яток, що можуть вказувати на сприйняття сексуальності давніми єгиптянами, є досить багато, але дослідження кожної з них мають свою специфіку. Наприклад, “еротичні малюнки,” які вироблялися для загалу, описували більше фантазії та стандарти, тому дізнатися про суспільне сприйняття сексу, читаючи лише цей вид матеріалів, неможливо. З іншого боку, є ще пам’ятки так званого “вищого мистецтва,” яке зображувалося в храмах і гробницях. Проте там малюнки були скоріше символічні, а тому точно розшифрувати їхній зміст важко. Серед текстових джерел до уваги варто взяти міфи, листи, любовні пісні, в яких теж могли описувати різні уявлення про сексуальність і ставлення до неї [4, c. 99].

Суспільство в стародавньому Єгипті було дуалістичним, тобто ролі та професії розділялися згідно зі статтю. Гомосексуальність була поширена, хоча часто не підтримувалась.

Сексуальність визначається біологічними та ментальними станами, включаючи фантазії, розмноження та гендерну ідентичність. Не відомо, чи в Єгипті взагалі існувало поняття сексуальності, та, чи відділяли вони його від явища розмноження, однак ми таки можемо оцінити їхні сексуальні традиції. Звичайно, варто пам’ятати, що не можна проєктувати наші сучасні уявлення на давніх єгиптян. Поняття “сексуальності,” “еротизму” та “плідності” в Єгипті не мали чіткого розділення і часто пов’язувалися з відповідним спільним божеством [4, с. 100].

У різних культурах певні частини тіла, дії та одяг вважалися еротичними. Ми можемо уявити ідеалізований образ жінки, виходячи з аналізу надгробних малюнків, збережених текстів і казок. Вони створювалися чоловіками, тому цей образ може і не цілком відповідати справжньому вигляду жінок у повсякденному житті.

Еротичність мала багато символів, одним із яких були перуки. Також жінки з еліти зазвичай ходили з повністю закритим тілом, особливо в часи Нового царства. Достеменно не відомо, які частини тіла були сексуалізовані найбільше, адже єдині зображення, з яких можна черпати таку інформацію, залишилися на гробницях. У них важко розрізнити, що було ритуальним, а що відображало справжнє життя людей.

Невідомо, який ідеал чоловіка існував серед жінок, адже вони не писали текстів. Охарактеризувати ідеал чоловіка важче, адже всі пам’ятки, що до нас дійшли, були написані ними ж. Відповідно ці відомості дають швидше описи їхнього уявлення про самих себе. Чоловіків зображали м’язистими, з широкими плечима, малою талією – такий опис був притаманний Старому царству. У пізні періоди чоловіків також часто зображали повними [4, с. 120-121].

З часом ідеали змінювалися. Наприклад, у часи Нового царства гарним вважався образ андрогінної жінки, в Третій перехідний період жінок зображали більш тендітними. Також зафіксовані слова фараона про жінок з “найвитонченішими тілами, грудьми та косами, що ще не народжували.”

Сцени з еротичним підтекстом часто зображувалися у гробницях. Бажані частини тіла завжди ховалися подібно до богів, тому оголеність і відкритість були інструментами досить великої сили. Жінки могли використовувати свою сексуальність для отримання чогось бажаного [4, с. 127].

На відміну від сучасного сприйняття розмноження, де головну роль має жінка, у стародавньому Єгипті саме чоловік пов’язувався зі здатністю створювати життя. Жінку сприймали як ту, що виношує уже створену дитину. Таке сприйняття натякає на те, що будову статевої системи єгиптяни знали погано. Цікаво, що подібне бачення явища розмноження могло походити від сприйняття єгиптянами скарабеїв, яких вважали виключно самцями. І лише в часи греко-римського періоду роль жінки в народженні почала сприйматися як ключова.

Здібність чоловіків створювати життя зафіксована в літературі. Наприклад у “Казці про двох братів,” створеній у часи Нового царства, головний герой Бата, перетворивши себе на дерево, запліднив свою дружину, яка потім його ж і народила.

Сторінка з “Казки про двох братів.”

Ідея, що саме чоловік є тим, хто створює життя, вплинула і на світ богів. З нею пов’язані ритуали та звичаї переродження. За переродження у потойбічному світі – Дуаті – відповідав Осіріс, що був чоловіком, тому всі, хто хотів переродитися, мали пов’язувати себе з цим богом. Ще одним богом, якого асоціювали з народженням, був Хнум – бог, який створював дітей, обертаючи гончарне колесо. Хоча позицію останнього в пізніші періоди надали Хатхор. Вважалося, що гончарне колесо Хнума знаходилося всередині кожної жінки [4, с. 101-103].

У гробницях часто зображувалися еротичні та сексуальні сцени, які можна по-різному інтерпретувати. По-перше, такі зображення могли символізувати сам процес переродження. По-друге, оскільки в гробницях часто зображувалися речі, які, за віруваннями, були потрібні мертвому в загробному житті, такі сцени відображали сам сексуальний акт у загробному світі. Процеси народження, зачаття й переродження сприймалися однаково і часто при зображенні у міфах того чи іншого мали символічний характер.

Серед єгиптян був прийнятним шлюб чоловіка та жінки, хоча траплялися і гомосексуальні пари – вони визнавалися, хоча й не приймалися. Перше задокументоване в історії зображення гомосексуальної пари знаходилося саме в Єгипті, в одній із гробниць у Саккарі, в ІІІ тисячолітті до н. е.

Хнумхотеп і Ніанхмун, пара з Саккари.

Хоча гомосексуальність була прийнятною, були й очевидні прояви зневаги. Наприклад, у міфі про Змагання Гора та Сета, де в одній із частин зображувалися їхні інтимні стосунки, чітко показувалося приниження до Гора як до того, хто був у “позиції жінки.” Задокументованих згадок про наявність серед жінок гомосексуальних пар або ставлення останніх до таких стосунків між ними немає. Ймовірно, всі записи велися чоловіками, тому висвітлювати жіночий досвід ніхто не міг [4, с. 103-104].

Важливо згадати про те, як створення життя зображувалось у міфах, а описувалося воно доволі екстраординарно. Одним із тих, хто створив людей, вважався Ра, який виплакав людей зі своїх очей. Його око (або ж око Гора) часто фігурувало у сценаріях створення життя [4, с. 106].

Окрім малюнків у гробницях, існували ще таблички та папіруси з цікавими еротичними сценами. Наприклад, в Дер ель-Медіні було знайдено багато уламків глиняних табличок. На них зображено багато малюнків: деякі відверто еротичні та навіть сатиричні, а деякі зображали танцівниць, слуг і музиканток, які не обов’язково мали еротичний підтекст. На деяких еротичних зображеннях можна також побачити людей із головами мавп. Єгиптологи сходяться на думці, що мавпа вважалася еротичним символом. Важливою знахідкою також є Туринський еротичний папірус – єдиний папірус у Стародавньому Єгипті, що відкрито показує сексуальні відносини. Він був створений для вельмож. Його сцени зображують звірів і людей в еротичних позах. Папірус міг призначатися для розваг або як сатиричний твір [4, с. 107-109].

Сцена з Туринського еротичного папіруса.

Цікаво, що одним із символів, який міг використовуватись як еротичний, було божество Бес – невеличкий чоловічок із головою та хвостом лева, який пізніше став вважатись захисником матерів і дітей.

Статуетка Беса.

А що ж було в Давній Греції? Сьогодні є багато уявлень про фактично дозволену повсюдну еротику, хоча це не так. Люди в античності знали міру та норми – і в коханні, і в сексуальних стосунках.

Як греки сприймали еротичні теми можна дізнатись із міфів і літературних творів тогочасних авторів. Наприклад, у Платона, в його діалозі “Бенкет.” Там описані традиції проведення сімпосіїв – ритуалів, де люди зазвичай відпочивали і пили вино. Часто на таких заходах велись розмови про сенс буття, кохання тощо.

У давній Греції існував окремий бог шлюбу – Гіменей, чиїм ім’ям називали пісні для молодят. Цікавою є культура подружньої вірності, адже чоловікам дозволялось зраджувати з іншими жінками, у той час як зрада жінки каралась законом [1].

Мабуть, найцікавіший аспект цієї теми це гомосексуальність в Давній Греції. Існує безліч творів на цю тему, особливо їх багато написано в Класичний період (V-IV ст.).

Найвідоміший приклад це, безперечно, «Іліада». Адже всі знають про відомого головного героя – Ахілла та його друга Патрокла, про стосунки яких і досі ведуться дискусії. У самому творі їхні стосунки описуються як дуже близькі та щирі й врешті-решт Ахілл безжально помстився за смерть Патрокла.

Ахіл перев’язує руку Патроклу.

Серед видатних авторів того часу варто згадати Сапфо – відому своїми поемами. Її навіть називали “Десятою музою,” адже багато своїх пісень вона присвячувала жінкам.

У різних полісах було різне ставлення до одностатевих стосунків. Наприклад, у Спарті вважалось поважним для воїна мати чоловіка коханця, так само як і для знатної жінки мати коханку.

У Давній Греції була поширена проституція – вона мала легальний статус. За ініціативою відомого афінського діяча Солона в часи проведення його реформ створювалось багато домів розпусти. До того ж часто проституція була єдиним способом заробітку для жінок. Окрім простих повій, існували гетери або елітні куртизанки. У першу чергу вони були співрозмовницями та мали володіти високим інтелектом. Зазвичай це були аристократки з освітою, які хотіли розпоряджатись власним життям у прийнятний для того часу спосіб. Проституція визнавалась легальною справою, а повіями зазвичай ставали рабині або вільновідпущені.

Не можна не згадати про таку поширену форму відносин як педерастія – явище, коли дорослий чоловік брав собі в учні молодого хлопця з метою навчання та виховання. На деяких вазах бачимо зображення досить інтимних виявів таких відносин [3].

Зображення гомосексуальної пари віком приблизно 530-520 рр. до н. е.

Отже, в минулому сексуальні відносини не вважались такою табуйованою темою як відчуваються зараз. Люди в той час проявляли цікавість до написання та читання еротичних творів, а також існували божества, які відповідали за інтимні відносини. Суперечливе ставлення було до гомосексуальності, власне, яким воно є і в сучасності.

Список використаної літератури:

1. “Вільні стосунки, поліаморія, гомосексуалізм. Чого стародавні греки навчили нас у сексі та коханні?”. Bit.ua. 7 лютого, 2020. https://bit.ua/2020/02/greek_about-sex/.
2. Mark, Joshua J. “Проституція у Стародавніх Афінах” (перекладач Кирило Івлієв). World History Encyclopedia. June 18, 2023. https://www.worldhistory.org/trans/uk/2-28/.
3. “Homosexuality in Ancient Greece.” Wikipedia. Доступ надано 29 травня, 2026. https://en.wikipedia.org/wiki/Homosexuality_in_ancient_Greece.
4. Graves-Brown, Carolyn. Dancing for Hathor: Women in Ancient Egypt. London: Continuum, 2010. 264.