Громадянська війна в США є важливою віхою в розвитку держави, що, як не парадоксально, сприяла консолідації держави. Після придушення “повстання” та початку Реконструкції, федеральний уряд вибрав напрямок формування нової національної та культурної єдності, для досягнення якої, зокрема, почали формувати політику пам’яті, що мала на мені примирити Північ та Південь. Саме завдяки такому курсу колишнім Конфедеративним штатам не було заборонено встановлювати монументи, чим вони активно користувались, просуваючи в символічний простір ідеї Втраченої справи.

Проте не лише Конфедеративні монументи будувались з метою просунути в символічний простір власне “бачення” причин та перебігу війни, монументи Союзу також прагнуть до возвеличення перемоги. З боку Півночі таке прагнення є більш виправданим, ніж Півдня до просування наративів Втраченої справи, але це дещо суперечить спробам примирення між штатами, та все ж є дуже поширеною практикою, адже переможці пишуть історію.

Загалом, більшість меморіали Союзу можна поділити на дві великі категорії та одну значно меншу. Мова йде про монументи присвячені генералам Союзу та так звані монументи “простому солдату”, туди ж можна віднести монументи солдатам та морякам, що набули значної популярності серед північан. Вказана вище незначна група монументів це монументи жінкам, що на Півночі, на відміну від Півдня, не є поширеними.

Серед монументів солдатам та морякам можна варто розглянути декілька найвідоміших та найбільш представницьких. Вони є у багатьох містах, наприклад монумент у Чарльзтауні штат Массачусетс (Charlestown Soldiers and Sailors Monument) [3].

1

Монумент складається з трьох бронзових постатей. Центральною постаттю є жінка в лавровому вінку. У піднятій догори правій руці та в опущеній у низ лівій вона тримає по одному вінку. Статуя, за задумом автора, уособлює всю Америку. “Америка” стоїть позаду “Солдата” та “Матроса”, увінчуючи їх вінками [3]. Весь монумент виконаний з білого граніту, його загальна висота 9 метрів. Він був встановлено у 1872 р. Інша його назва – Монумент Громадянській війні (Civil War Monument in Charlestown).

 Ще одним меморіалом, який варто відзначити – є Монумент Солдатам та Морякам Союзу (Union Soldiers and Sailors Monument) освячений у 1906 р. у Балтиморі, штат Меріленд. Пам’ятник складається з однієї фігурної групи, що встановлена на гранітній основі, висотою 3,5 метри. На основі з боків розташовано два барельєфи, на одному зображено кавалерійську атаку, а на іншому морська атака. Спереду напис: Встановлено штатом Меріленд на честь патріотизму та героїчної мужності його синів, які на суші та морі боролися за збереження федерального Союзу в Громадянській війні 1861–1865 років [8]. Фігурна група цього монументу складається з трьох постатей. Головною постаттю є солдат, що прямує на війну. Позаду нього стоять дві жіночі постаті: ліворуч розташована крилата Вікторія – богиня перемоги, а праворуч – давньоримська богиня війни – Беллона. Постаті богинь наче супроводжують солдата в бій. Висота скульптури – 4 метри. На екседрі за монументом є напис латиною: “Scvto bonae voluntatis tvae coronasti nos” (“Ти увінчав нас щитом Твоєї доброї волі”) – що взятий з офіційної печатки штату Меріленд [16. 196-197].

2

Також до умовної групи монументів “солдатам та морякам” відноситься найбільший у всіх штатах меморіал Громадянської війни. Він розташований в Індіанаполісі, штат Індіана й має висоту 87 метрів. Монумент Солдатам та Морякам (Indianapolis Soldiers’ and Sailors’ Monument), що знаходиться на Монументальній площі (Monument Circle), було урочисто освячено 1902 р. [17]. Проте ідеї, щодо встановлення монументу в Індіанаполісі, почали виникати ще на початку самої війни. У 1862 р. в анонімній статті  Indianapolis Daily Journal було запропоновано встановити пам’ятник у “Circle” парку, але на це ніяк не відреагували. Пізніше було висунуто пропозиції встановити пам’ятник на кладовищі Краун-Гілл (Crown Hill), в Університетському (University) та Військовому (Military) парках, але жодна з цих пропозицій не дійшла до етапу реалізації. Лише у 1875 р., під час першої зустрічі ветеранів Громадянської війни, було представлено початковий проект монументу [18, c. 43].

3

У 1887 р. було ухвалено законопроект про комісію з питань пам’яті та було виділено 200 тис. доларів на монумент. Проте остаточний проект було затверджено лише в 1893 р. [18, c. 44]. Задум був масштабним, тому протягом усього будівництва коштів декілька разів не вистачало. Фінансувалось будівництво монументу з бюджету штату, але долучились до збору коштів зокрема і департамент GAR в Індіані. Загалом на спорудження монументу було витрачено 598 318 доларів, що у 2014 р. було еквівалентно 500 мільйонам [5].

Сам монумент стоїть на фундаменті висотою 9 метрів. З північної та південної сторони розташовані сходи, що ведуть на тераси біля підніжжя монументу. З інших же сторін монументу, знаходяться два фонтани-водоспади та два басейни [13, c. 81-84]. Біля основи обеліск має діаметр 16 метрів. На ньому розташована велика кількість скульптур: зі східного й західного боків дві великі вапнякові композиції “Вмираючий солдат” та “Повернення додому”, з північного та південного перед обеліском стоять гранітні статуї моряків та солдатів, на ярусі вище бронзова композиція зі зламаних гармат та інших елементів, що мають демонструвати битву, а на ще вищому ярусі – бронзові носові частини кораблів, що виступають з кутів монументу, а між ними з кожного боку символічний знак на геральдичному тлі, що уособлює докладені зусилля моряків та солдатів з штату Індіана. На цьому символічному знаку зображено: башту броненосця USS Monitor, нижче два мушкети та оздоблено морською символікою.

Та головна скульптура усього монументу – це дев’яти метрова “Перемога” або, як її ще називають, “Міс Індіана”, що увінчує монумент. Це скульптура богині Ніки, що стоїть на кулі, у правій руці вона тримає при боці меч, а у лівій – піднімає смолоскип, що символізують перемогу та “світло цивілізації”, відповідно. Також у неї на голові сидить орел, первинно – символ свободи, а зараз ще й символ США. “Перемога” орієнтована обличчям на Південь [18, c. 51].

Також у підвалі пам’ятника у 1918 р. було відкрито музей з артефактами Громадянської війни [5]. Монумент присвячений усім військовим штату Індіана, що брали участь у війнах починаючи з війни за Незалежність та завершуючи Громадянською, а також в усіх збройних конфліктах з індіанцями. Про це написано на вапнякових табличках, що розташовані з північного та південного боку [18, c. 50]. У середину монументу можна увійти, адже він проектувався з урахуванням оглядового майданчику, що розташований “під ногами” статуї Перемоги. Піднятись туди можна сходами або ліфтом, який почав працювати ще в 1894 році, після завершення обеліска [18, c. 56].

На Монументальній площі, біля дорожнього кільця, розташовано чотири бронзові статуї: вірджинського офіцера часів війни за Незалежність, Джорджа Роджерса Кларка; дев’яностого президента США, Вільяма Генрі Гаррісона; восьмого губернатора Індіани, Джеймса Віткомба; чотирнадцятого губернатора Луїзіани, Олівер Хазард Перрі Трок Мортон – але ці статуї були встановлені вже в пізніші роки [10, c. 164-165].

Монумент Солдатам та Морякам в Індіанаполісі вражає своїми розмірами та величчю, адже у висоту поступається, найвідомішій статуї США, статуї Свободи лише на 20 метрів. Проте для історії вона важлива не лише цим, а перш за все тим, що є першим в усіх штатах монументом присвяченим “простому солдату” [18, c. 48].

Варто також згадати про меморіали, що встановлено на місцях битв. Монумент штату Нью-Йорк (New York State Monument) розташований на Національному кладовищі Геттісбергу (The Gettysburg National Cemetery), штат Пенсильванія. Цей монумент було встановлено 1893 р. на честь загиблим солдатам штату Нью-Йорк у битві за Геттісберг. Споруджено його було на кошти штату, який 1890-х виділив 50 тис. доларів на будівництво монументу біля Геттісбергу. Штат дуже активно встановлював монументи своїм військовим, тому що, за весь час війни, понад 475 тис. солдатів були родом з Нью-Йорку, більше ніж з будь-якого штату [12, c. 84]. І біля Геттісбергу “нью-йоркські” могили є найбільшою групою (близько 67 тис.). Тому й було прийняте рішення збудувати на кладовищі великий монумент [11].

4

Монумент має висоту 29 м. Його виготовлено з мармуру та білого граніту, але деякі деталі, як от барельєфи та статуя, що увінчує монумент, виконані з бронзи.  Спереду, нижче напису “New York”, розташована бронзова табличка з присвятою та записами про офіційні втрати під час битви та знаки, що позначають символіка кожного корпусу та роду діяльності військ, що брали участь у битві при Геттісберзі. Навколо шпиля пам’ятника знаходиться барельєф, на якому зображені військові та генерали, які брали участь в битві. Вище цього барельєфу є зображення орла з розкритими крилами, позаду якого майорять прапори та наставлена вперед зброя, та девіз штату “Excelsior” (Все вище). Монумент увінчує п’ятиметрова статуя жінки, що уособлює штат Нью-Йорк. У правій руці вона тримає вінок, який вона має “покласти” на могили загиблих, цей жест уособлює собою одночасно й перемогу, й скорботу [11].

Та все ж, окрім монументів солдатам є й інші меморіали, що відображували війну в інших аспектах. І розглядаючи статуї “простим солдатам”, варто приділити увагу й тим, хто ними командував. Монументів встановлених на честь генералів Союзу велика кількість. Мабуть, немає такого визначного генерала чи офіцера, чию пам’ять не було відзначено статуєю. До прикладу, Монумент генерал-майору Вільяму Текумсе Шерману, що розташований на площі, що теж названа на честь генерала, у Вашингтоні, округ Колумбія. Монумент було відкрито у 1903 р. Він складається з мідних статуй та гранітного постаменту. Висота постаменту становить 8 метрів, до нього ведуть сходи з чотирьох боків. На фундаменті розташовано чотири кутові статуї (2 м.), що представляють види військ. З чотирьох боків п’єдесталу розташовано 4 бронзові барельєфи: “Марш через Джорджію”, “Битва за Атланту”, “Шерман біля багаття” та “Місіонерський хребет”. На п’єдесталі розташована п’ятиметрова кінна статуя генерала В. Т. Шермана [15, c. 20-24].

5

Проте все ж найбільшою пошаною користується генерал усіх військ Союзу  1862-1869 рр. та 18-й президент США (1869-1877 рр.) – Улісс С. Грант. Наприклад, президентський пам’ятник у Чикаго, штат Іллінойс. Монумент було замовлено у 1885 р., невдовзі після смерті президента, а завершено через 6 років. Меморіал розташований на захід від Північної Кеннон-драйв у Лінкольн парку [7]. Фундамент монументу являє собою гранітний арковий міст між двома насипами (5 м.), на якому розташовано ще прямокутна надбудова з арками (5 м.), теж збудована з граніту. Увінчує монумент бронзова кінна статуя генерала У. С. Гранта, висотою 5,5 метрів [4, c. 408]. Для того, щоб досягнути максимальної автентичності, Чиказький фонд пам’ятників Гранту надав скульптору, Луїсу Тому Ребіссу, доступ до особистих речей генерала, таких як сідло та капелюх. Скульптура вийшла дуже вдалою. Родина У. С. Гранта високо оцінили статую, а його син сам контролював процес створення [9, c. 494].

6

Проте головним монументом, збудований на честь 18-го президента, є його гробниця розташована в парку Ріверсайд (Riverside) у Нью-Йорку. Улісс. С. Грант розглядав для свого поховання й інші місця, зокрема Вест-Пойнт. Але він хотів, щоб його дружину поховали поруч з ним, тому було вибрано Нью-Йорк, у якому він жив у останні роки. Коли він помер у 1877 р., його було спочатку поховано в тимчасовій гробниці й розпочалась розробка основної гробниці. Споруда планувалась справді масштабною, її творці надихалися усипальницями Наполеона та імператора Адріана й мавзолеєм у Галікарнасі. Для будівництва було створено спеціальну організацію, Асоціацію пам’ятників Гранту (The Grant Monument Association, далі GMA), що існує й зараз [2].

7

Фундамент усипальниці було закладено 1891 р., а урочисте відкриття відбулося на 75-у річницю з дня народження Гранта – 27 квітня 1897 р. Цей монумент визнано одним з найвеличніших у США, що підтверджує кількість відвідувачів, особливо в перші роки після спорудження (500-600 тисяч за рік) [2].

Гробницю виконано в стилі неокласицизм. Основа будівлі виконана у формі квадрата з розміром 27 метрів та висотою 22 метри. Купол споруди має форму циліндра з конусоподібним дахом, його діаметр теж близько 22 метрів. Загальна висота гробниці 45 метрів. Її оздоблено доричними колонами знизу та під куполом й скульптурами, спереду є портик та сходи, що ведуть всередину. З боків сходів розташовано дві статуї орлів. У середині споруда формує хрестоподібну форму, завдяки аркам, що розташовані з чотирьох сторін приміщення. На з’єднаннях арок знаходяться чотири барельєфи, що за задумом скульптора, мають відображати певні моменти з життя У. С. Гранта. На трьох люнетах у 1966 р. було створено мозаїчні фрески з президентом.

Саркофаги містера та місіс Грант з червоного мармуру, розміщені в круглій крипті та рівні поверхні. З боків у нішах знаходяться п’ять невеликих погрудь найвидатніших лейтенантів Гранта –В. Т. Шермана, Дж. Г. Томаса, Е. О. К. Орда, Ф. Г. Шерідана, Дж. Б. Макферсона. На фронтоні споруди є напис, що є цитатою з його листа, у якому він приймає висунення його кандидатури від республіканської партії на вибори президента – “Let us have peace” (“Дайте нам можливість мати мир”). Що, представниками GMA, трактується як уособлення “кінцевих цілей громадської кар’єри” У. С. Гранта. Але враховуючи, що вхід у споруду зорієнтований саме на Південь, можна припустити, що автори “надіслали” Південним штатам не двозначне послання [2].

Крім цих двох великих категорій монументів варто відзначити, й вище згадані монументи жінкам. На відміну від Конфедеративних штатів, пам’ятників Союзу на цю тематику менше. Серед них можна відзначити Меморіал присвячений Матерям солдатів Громадянської війни (Monument Dedicated to the Mothers of Civil War Soldiers) у місті Юніон, штат Коннектикут. Меморіал було відкрито на День пам’яті в 1902 р. й він є одним з рідкісних монументів Союзу, що присвячені матерям солдатів [19].

8

Пам’ятник складається з гранітної основи, на якій знаходиться чавунна гарматою з ядрами. На ній розташовані три мідні таблички: на передній написано, що монумент присвячено матерям солдатів, на боковій (під дулом гармати) зазначено імена членів-засновників місцевого посту GAR, а на задній – імена 66-ти солдатів з Юніону. Монумент є свого роду поєднанням пам’яті про солдатів та їх матерів. Пам’ятник невеликий за розмірами, адже сам Юніон – це маленьке містечко з населенням лише 785 осіб. Монумент має висоту 1,5 метра, довжина гармати становить близько 2 м [19]. 

 Інший меморіал, що вже безпосередньо визнає роль жінок у Громадянській війні – це “Сестри на полі бою” (“The Nuns of the Battlefield”). Монумент Монахиням-медсестрам Громадянської війни (“Memorial to Civil War Sister Nurses”) було встановлено в 1924 р. у Вашингтоні, округ Колумбія, на честь черниць Ордену Гіберніана, що під час війни допомагали пораненим солдатам Союзу та Конфедерації. Проте плани щодо його встановлення виникли ще у 1912 р. Вперше таку ідею висловила національна президентка Жіночої допоміжної організації ордену Гіберніана – Еллен Райан Джоллі. Але аж до 1918 року її ідею не підтримували ні Військове міністерство, ні Конгрес США, через недостатність доказів заслуг черниць Ордену в Громадянській війні. Та все ж, після надання доказів, почалось розроблення проекту, але відкрити його змогли аж в 1924 р., тому що Комісія, створена для нагляду за спорудженням монументу, гальмувала процес [14, c. 125].

9

Монумент, за задумом автора Джерома Стенлі Коннора, теж ірландця за походженням, є простим, щоб відповідати способу життя монахинь [14, c. 127]. Він має форму гранітної прямокутної панелі. Спереду на панелі розташований бронзовий барельєф (близько 1 м. в висоту та 1,5 м. в довжину), на якому зображено 12 черниць, що символізують 12 конгрегацій, до яких належали жінки, що служили медсестрами. З боків панелі знаходяться дві жіночі сидячі статуї. Вони обидві крилаті та символізують ангелів, але права статуя одягнена в шати, шолом, обладунки та тримає в руках щит, проте не тримає зброї, що символізує місію, яку виконували сестри на війні – рятували життя. Статуя ліворуч від панелі – це уособлення Ангела Миру, вона одягнена в сукню, її голова покрита хусткою, а руки складені на колінах [6].

Меморіалі, що присвячені Союзу під час Громадянської війни, налічується понад 6 тис. одиниць, з урахуванням пам’ятних таблиць та маркерів [1]. Серед усіх, найбільше встановлено монументів Солдатам та Морякам, а також, звичайно, генералам та офіцерам. Дещо складніша ситуація з “жіночими” монументами. Їх споруджено справді мало, у порівнянні з кількістю всіх меморіалів, і будівництво нових поки що не планується. Проте меморіали Союзу можуть похвалитися великою різноманітність розмірів, мотивів та стилів виконання, що відображають події війни.

Список використаних джерел і літератури:

1. “10 Facts: Civil War Battlefield Monuments, Markers, and Tablets”. American Battlefield Trust. Доступ отримано 10. 05. 2025. https://www.battlefields.org/learn/articles/10-facts-civil-war-battlefield-monuments-markers-and-tablets?utm_source=chatgpt.com
2. “Burial, Construction & Early History – Grant Monument Association”. Grant Monument Association. Доступ отримано 04. 05. 2025.
3. “Charlestown”. Massachusetts Civil War Monuments Project, 29 October 2019. Доступ отримано 23. 05. 2025. https://macivilwarmonuments.com/2019/10/20/charlestown/.
4. “Chicago’s Grant Monument” (October 17, 1891). The Illustrated American. Vol. 8, no. 87., (New York: The Illustrated American, 1892), 646.
5. “Colonel Eli Lilly Civil War Museum: Soldiers and Sailors Monument”. IWM. Доступ отримано 03. 05. 2025. http://www.in.gov/iwm/2335.htm.
6. “Nuns of the Battlefield, (Sculpture).” SIRIS – Smithsonian Institution Research Information System. Доступ отримано 10. 05. 2025. https://siris-artinventories.si.edu/ipac20/ipac.jsp?&profile=all&source=~!siartinventories&uri=full=3100001~!16187~!0#focus
7. “Ulysses S. Grant Monument. Chicago Park District”. Chicago Park District. The Official Website of the Chicago Park District. Доступ отримано 04. 05. 2025. https://www.chicagoparkdistrict.com/parks-facilities/ulysses-s-grant-monument.
8. “Union Soldiers and Sailors Monument, (Sculpture).” SIRIS – Smithsonian Institution Research Information System. Доступ отримано 29. 04. 2025. https://siris-artinventories.si.edu/ipac20/ipac.jsp?&profile=all&source=~!siartinventories&uri=full=3100001~!11337~!0#focus.
9. Bonner, John; Curtis, George William; Alden, Henry Mills; Conant, Samuel Stillman; Schuyler, Montgomery; Foord, John; Davis, Richard Harding; Schurz, Carl; Nelson, Henry Loomis; Bangs, John Kendrick; Harvey, George Brinton Mcclellan; Hapgood, Norman (July 4, 1891). “Grant Monument in Chicago”. Harper’s Weekly. Vol. 35, (Harper’s Magazine Company, 1802), 1098.
10.  Greiff, Glory-June. Remembrance, Faith, and Fancy: Outdoor Public Sculpture in Indiana. Indianapolis: Indiana Historical Society Press, 2005, 320.
11. Hawks, Steve A. “New York State”. The Battle of Gettysburg, 2025. https://gettysburg.stonesentinels.com/union-monuments/new-york/new-york-state/.
12. Huntington, Tom. Guide to Gettysburg Battlefield Monuments. Mechanicsburg: Stackpole Books, 2013, 240.
13. Hyman, Max Robinson. The Journal Handbook of Indianapolis: An Outline of History. Indianapolis: Indianapolis Journal Newspaper Co., 1902, 352.
14. Jacob, Kathryn Allamong. Testament to Union: Civil War Monuments in Washington, D.C.(North Charles: The John Hopkins University Press, 1998), 208.
15. Keim, De B. Randolph, Carl Vilhelm Daniel Rohl-Smith та Appleton P. C. Griffin. Sherman. A Memorial in Art, Oratory, and Literature by the Society of the Army of Tennessee, With the Aid of the Congress of the United States of America. Washington, D.C.: Government Printing Office., 1904, 410.
16. Kelly, Cindy. Outdoor Sculpture in Baltimore: A Historical Guide to Public Art in the Monumental City. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2011, 397.
17. Leyden, Tom. “Soldiers and Sailors Monument Wins Landmark Status”. The Indianapolis Star, 13 January 2017. Доступ отримано 02. 05. 2025. https://www.indystar.com/story/news/2017/01/13/soldiers-and-sailors-monument-wins-landmark-status/96538904/.
18.  Rose, Ernestine Bradford. The Circle: The Center of Indianapolis. Indianapolis: Ind.: Crippin Printing Corporation, 1971, 126.
19. Young, Patrick. “Union Connecticut Monument Dedicated to the Mothers of Civil War Soldiers – The Reconstruction Era”. The Reconstruction Era, 11 November 2023. Доступ отримано 10. 05. 2025. https://thereconstructionera.com/union-connecticut/?utm_source=chatgpt.com.