Природний світ – це світ війни; єство людини – це єство воїна; природний закон – це закон іклів та кігтів. Стан битви присутній скрізь. Ми народжені у вічному конфлікті. Це наша спадщина, і це було спадщиною всіх попередніх поколінь. Цей “стан битви” ховається під словами Святого Франциска, доктриною Толстого, але в кінцевому підсумку, його не…
Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)
Володимир Лагодич. Вандальська війна. Частина ІІ
Морський шлях з Константинополя до Африки виявився досить довгим, і аж ніяк не вистеленим трояндами. Ромейський флот зупинився в порті Перинф, на півночі Мармурового моря, де Велізарій отримав цінний подарунок від Юстиніана – кращих фракійських коней для його бійців. Після зупинки у Перинфі, флот пішов би спокійно далі, але в силу відсутності вітру змушений був…
Сер Роберт де Шурланд та його кобила
Сер Роберт був Лордом-хранителем П’яти портів, титул якого отримав за відвагу при облозі Калаверока в 1300 р. Того ж року король Едуард I зробив його лицарем-баннеретом. Він помер у 1327 р., не залишивши спадкоємця, а його володіння перейшли після заміжжя його доньки Маргарет до роду Чейн. З головою коня, яка зображена на його могилі та…
Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ?
Дана публікація – зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. Тематично, вона представляє собою аналіз актового джерела (чи то пак документу іншої епохи, поза Середньовіччям чи Модерном). Однак рекомендується опрацьовувати в першу чергу документи, прямо пов’язані з політичною історією Галицько-Волинської держави та становищем Галицьких земель у…
Барабан Яна Жижки
Військовий лідер Гуситського повстання Ян Жижка був людиною дуже непростою – будучи обдарованим воєначальником, він був вкрай жорстоким до ворогів, мав тяжкий характер і деспотичну вдачу. При цьому, Жижка, втративши в боях обидва ока, навіть будучи абсолютно сліпим, примудрявся здобувати перемоги і жахати ворогів, чим заслужив у них прізвисько «Страшний сліпець». Він був настільки фанатичним,…
Володимир Лагодич. Вандальська війна. Частина І
Північноафриканські провінції не одне століття були житницею Римської імперії. Однак в 420-430 рр. вандали та їх союзники алани на чолі з королем Гейзеріхом захопили ці землі та заснували на цих землях королівство зі столицею в Карфагені. З тих пір минула сотня років. Могутній Гейзеріх, кошмар що для Першого Риму, що для Другого, помер ще в…
Вишуканий архітектурний дизайн Жозефа Буайє
Пам’ятаєте військового інженера Жозефа Буайє, автора РЗСО на ослячій тязі (https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/09/06/багатоствольна-система-вогню-на-осля/ ) ? Може, краще би було, якби винахідник обмежився фортифікацією й піротехнікою. З іншого боку, ми втратили би можливість споглядати таку пишність. Екстравагантні ескізи колон – це у нього в душі. У всякому разі, їх більше, ніж зображень військової техніки. Слони, леопарди, носороги, інші…
Володимир Лагодич. Як Констант ІІ до Риму їздив
Протягом опрацювання досліджень, присвячених діяльності візантійців у Італії, натрапив на одну специфічну поезію, авторства дуже недружелюбної (тому й анонімної) до ромеїв людини. Основною його темою, крім гонінь на Другий Рим, є згадка вояжу імператора Константа ІІ до Вічного міста в 663 р. Датування цього вірша визначити проблематично, однак напевне ми можемо говорити про другу половину…
Чому Апокаліпсис – соціально справедливе явище
Апокаліпсис – явище в першу чергу соціально справедливе. На гравюрах Альбрехта Дюрера ми бачимо, що в перших рядах під роздачу потрапляють як імператор, так і Папа Римський, єпископи, монахи, лицарі і всякі багатії. Тут їм і вогненний дощ, і особлива увага від ангелів з мечами. А це ще 1511 р., Реформація не за горами. Чи…
Ярослав Баштевич. Облога Львова 1648 р.
Облога Львова, що тривала три тижні з 6 по 26 жовтня (за н. ст.), є чи не центральною подією в Західному поході Богдана Хмельницького 1648 р. Хоч місто й не було здобуте, але про втрати, яких воно зазнало (велика частка вини в цьому полягала й не зовсім на «козацько-татарських полчищах», а на магістраті міста й реґіментарях…
Львівський історичний клуб 