Повна назва публікації “Аналіз праці О.Купчинського “Із спостережень над розвитком документа та діяльністю князівської канцелярії галицько–волинських земель XIII – першої половини XIV століть” авторства В.Босака. Попереджаємо наших читачів (зокрема студентів 1-3 курсів історичних факультетів, в тому числі ЛНУ), що дана тема для реферування повторюється з року в рік, а частина лекторів є нашими підписниками. Останнім…
Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)
Іванна Федорос. Тактика і стратегія монгольського війська у ХІІІ ст.
Історично монгольська армія і військове мистецтво наслідували давні традиції військової справи степових кочівників. За десятиліття безперервних завоювань стратегія була добре вивірена, а різні тактики пройшли ретельну перевірку на ефективність. Для того, щоб створити численну і дієздатну, мобільну, дисципліновану і оснащену армію, призначену для проведення завойовницької зовнішньої політики, все в державі було максимально підпорядковане воєнізації народу…
Щодо числа бійців в іспанських терціях
Багато де пишуть, що терція – це 3 тис. осіб, хоча це був скоріше якийсь “золотий стандарт”, усереднений показник, якого далеко не завжди дотримувались на практиці. Просто ось забавна деталь: в 1563 р. венеціанський посол доповідав, що іспанці за указом Філіпа II створили в Мілані полк з 10 рот, званий ними терцією (терцією Ломбардії, якщо…
Володимир Лагодич. Церковна політика у візантійській Італії. Частина ІІІ
Станом на VIII ст. Папи Римські практично оформились, як найбільш авторитетні фігури в Італії. З усмиренням архієпископату та екзархату в Равенні, на півострові для Риму не залишилось конкурентів в боротьбі за душі мирян. Не було таких людей і серед світських властей, були би це екзархи ромеїв чи королі лангобардів. Будучи пастирями, Папи поступово перетворились і…
Білки Конрада Геснера
Чи знаєте Ви, що у білки із дупла два виходи – один на північ, інший на південь, і один з них вона затикає – дивлячись з якого боку вітер? Що вони охоче їдять часник?Далі цікавіше: «Якщо в пошуках їжі білці потрібно переправитись через водойму, то вона шукає якусь тріску, уламок дерева, сідає на нього і…
Володимир Лагодич. Церковна політика у візантійській Італії. Частина ІІ
Станом на другу половину VI ст. архієпископська кафедра Равенни була практично рівнею Святому Престолу, а якщо враховувати те, що авторитет Папи перед римськими імператорами був на той час не особливо високим, то і зовсім виходить, що в якийсь момент Равенна стала духовною столицею Італії (для Другого Риму, принаймні). Підстави для свого піднесення архієпископи шукали буквально…
Ранньомодерне застосування кота в господарстві
Конрад Геснер концентрував увагу не тільки на такій екзотиці, як слони – його увагу приваблювали і більш “побутові” тварини, як-то коти. До пори, опис швейцарця не різниться від уявлень сучасного обивателя про домашнього улюбленця. Так, кіт це передусім: “Дуже скромна, розумна, чиста, грайлива тварина, людині досить приємна, вмивається язиком і передньою лапою, любить, коли гладять…
Володимир Лагодич. Церковна політика у візантійській Італії. Частина І
Серед знаменитих мозаїк з Равеннської базиліки в Сан-Вітале чільне місце займає зображення імператора Юстиніана Великого в оточенні придворних. Наближені гідні свого властителя – імператора оточують прославлені полководці Велізарій та Нарсес, префект преторія відвойованої Італії Антіох та магнат Юліан Аргентарій, який виділив на спорудження базиліки 26 тис. солідів. Але, крім них, є ще одна людина. Єдиний,…
Лікування слонів та лікування слонами за Конрадом Геснером
Згадували кілька тижнів тому, що завдячуємо швейцарцям за першу спробу систематизації знань про флору і фауну. Говорили ми і про вихідця з кантонів Конрада Геснера та енциклопедичний опис деяких відомостей про слонів його авторства (або принаймні того, що про них уявляли в XVI ст.). Але, можемо клястись, що нам та й читачам нашим, синам і…
Юлія Свищ. Історіографія з теми застосування меча та його ролі в культурі Середніх віків
Українська історіографія цієї проблеми не так широко представлена, але все ж із наявних праць ми можемо зробити висновки про символіку меча на теренах Русі. Цього питання, у своєму дослідженні «Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі»[1], частково торкнувся український історик Микола Котляр, проте слід зазначити, що це не є основна тема дослідження вченого. Провідною для його є…
Львівський історичний клуб 