Автори – Ікава Вероніка, Марідко ВіталійРедактор – Долик Олександр 25 вересня 2026 року Наукове товариство студентів, аспірантів і молодих учених “Львівський історичний клуб” спільно з кафедрою археології та історії стародавніх цивілізацій історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка організували круглий стіл на тему “Археологічна спадщина України в умовах російсько-української війни: загрози, втрати та перспективи…
Автор: oleksandrdolyk
Олег Кочержук. “Вічний календар”: як рахували час в українській книжній традиції
Календар став невід’ємною частиною нашого життя, пройшовши довгий шлях від цивілізацій Стародавнього Сходу до наших днів. Виникнення календаря було зумовлене необхідністю спостереження за астрономічними явищами та їх якнайзручнішого відтворення у формі, придатній для лічби часу, оскільки календар відігравав ключову роль в організації суспільного й побутового життя, господарських робіт, літочислення та визначення дат рухомих церковних свят….
Катерина Музичук. Бенкети як елемент політичної культури в Гетьманщині у добу Івана Мазепи
У козацькій державі бенкет був не просто застіллям, а важливим інструментом дипломатії та політичної гри. Він відігравав важливу символічну роль, демонструючи багатство та статус правителя. Спільні трапези водночас слугували своєрідним ритуалом спілкування знаті, який вимагав дотримання неписаних правил – зокрема, щедрості та поваги до гостей [7, с.37]. Козацький бенкет (Т. Шевченко, 1838). Попередник Мазепи, Іван…
Софія-Ольга Романик. “Втрачена справа Конфедерації” як ранній прояв неоконфедератизму та джерело його формування
Після поразки в громадянській війні 1861-1865 рр. Конфедеративні Штати Америки (далі – КША) припинили своє існування, і було розпочато їхню реінтеграцію до США. З війни південні штати вийшли зі значними економічними втратами, і, до того ж, повністю деморалізованими. Це було закономірним, оскільки економічні проблеми та жахи війни ламають людей, утім південці зазнали також і зміни…
Вероніка Ікава. Між революційною ідеологією та колоніальними інтересами: два скасування рабства у Франції (1794–1848 рр.)
Франція вперше відмінила рабство у 1794 р., відновила у 1802 р. й остаточно скасувала в 1848 р. У цьому дослідженні розглядаються соціальні, економічні та політичні чинники, які впливали на політику Франції щодо рабства. Спробуємо простежити: чи дійсно скасування рабства – це лише наслідок поширення гуманістичних ідей? “Присяга предків” Гійома Гійона-Летьєра 1822 року. На ілюстрації зображено Александра Петіона та…
Єлизавета Головійчук. Чи могли селяни бути успішними? Можливості й обмеження аграрних реформ XIX століття в українських регіонах
Аграрне питання для українських земель протягом XIX століття було ключовим для суспільного та економічного життя. Перебуваючи у складі двох різних імперій – Австрійської (Австро-Угорської) та Російської – наші регіони проходили шлях оновлення сільського господарства в неоднакових умовах. Отримання селянами Галичини особистої свободи під час реформ Йосифа II у 1780-х роках і остаточне скасування панщини в…
Володимир Колб. Шиїзм у Середньовіччі: від політичного протистояння до окремого вчення в ісламі
Ведучи мову про виникнення шиїзму як окремого теологічного вчення в ісламі, необхідно перш за все дати визначення цьому явищу. Згідно з енциклопедією “Британіка”, шиїзм – “єдина важлива несунітська секта в ісламі, що збереглася за кількістю послідовників” [7]. Також в 11 томі Словника української мови вказано, що шиїзм – “напрям в ісламі, що визнає Коран, але…
Зоряна Федунь. Вербальні апотропеї у весняній обрядовості бойків
У системі традиційної духовної культури українських Карпат весна сприймалася не просто як астрономічна чи кліматична зміна сезонів, а як лімінальний (перехідний) етап. Перехід від “мертвого” зимового стану до “живого” весняного обов’язково супроводжувався символічним “відкриттям” землі та відновленням господарського циклу. Багатий фактологічний матеріал з цієї теми міститься в етнографічних розвідках Івана Франка, зокрема у праці “Людові…
Вступне слово нового голови Львівського історичного клубу (12.06.2026)
Автор – Долик ОлександрРедактор – Марідко Віталій Вітаю, шановні колеги, читачі та всі, кому небайдужі історія й академічне життя нашого факультету! Нещодавно у Львівському історичному клубі (далі – ЛІК) відбулася важлива подія – вибори, які визначили новий керівний склад команди. За їхніми результатами, мені як новому голові товариства випала честь очолити нашу спільноту. Насамперед хочу…
