Хозарський чинник у формуванні Києворуської держави завжди викликав численні дискусії серед дослідників. Хоч вплив південно–східного сусіда ніхто не заперечував, проте ступінь впливу Хозарського каганату на державотворчі процеси активно обговорюється й сьогодні. В статті проаналізовано основні здобутки сучасної історіографії у вивченні «хозарського питання», розглянуто ключові тенденції у цьому напрям
Категорія: Історія Середньовіччя
РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ
Следует подчеркнуть, что в юриспруденции предметом рецепции явилось преимущественно римское частное право. Наоборот, римское публичное право «умерло с падением Рима». Однако с тех времён и до наших дней в публичном праве многих стран создаются и действуют Сенаты как верхние палаты парламентов (Италия, США, Франция и др.), а также все еще существует изобретенный римлянами титул императора (Япония). Издревле были взяты на вооружение и многие другие названия римских публично-правовых институтов (деликтология от delictum, например). Вместе с тем необходимо понимать, что эти заимствованияникак не являются истинным «воскрешением римских государственных учреждений»
ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?
Історія Львова доказує, що місто – це не будівлі. Львів – це люди різних національностей, різних культур та віросповідань. Саме мультикультурність міського простору формує повагу та терпимість до іншого, що є актуальним для сьогодення. У Львові, в різний час, можна було почути німецьку, польську, українську, угорську, вірмено-кипчацьку, ідиш, сефардську, італійську, грецьку, османо-турецьку та інші мови. Як ці люди між собою спілкувалися та як змогли співіснувати всі ці мови у такому малому міському просторі?
РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Звичаєве право в Скандинавії є важливим структурним елементом середньовічного права Європи, оскільки сягало своїми коренями традицій давньогерманського права та мало суттєвий вплив на генезу правової системи Руської держави та окремих країн Західної Європи. При цьому, на відміну від Русі, писемних джерел, які б ілюстрували суспільне життя Скандинавських королівств є доволі багато. Більшість з цих джерел датуються більш пізнім часом, оскільки латинська абетка була пристосована до давньоскандинавської мови лише в ХІ ст. Звісно, що інформацію з цих джерел не можна сприймати дослівно, оскільки такі свідчення є ретроспективними і відображають скоріше атмосферу того часу, в якому вони творились, аніж того, про який говорить автор. Однак, часто в основі саг, особливо легендарних, лежали епічні твори, які побутували досить довгий час в усній формі і базувались на реальних історичних подіях.
ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.
На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники.
Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища
Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.
КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.
Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща).
Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу
Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.
RECONSTRUCTION OF MILITARY EQUIPMENT OF BAGRATID ARMENIAN WARRIOR BETWEEN IX AND XIth CENTURIES
The best source for making a research into this issue is a relief of The Cathedral of the Holy Cross on Aghtamar Island, in Lake Van in eastern Turkey, is a medieval Armenian Apostolic cathedral, built as a palatine church for the kings of Vaspurakan. Have a look at this scene of the battle between David and Goliath from the cathedral. In my opinion, this relief is a perfect source for researching medieval armenian armour, because Goliath is dressed in two types of armour: lamellar (like a “poncho”) and scale.
РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ
Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.
XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.
Львівський історичний клуб 