Останнім часом у пострадянській історіографії та публіцистиці стала набирати популярність ідея про неслов’янську, а точніше, балтську, етнічну атрибуцію згадуваного в давньоруських літописах етнополітичного союзу кривичів. У зв’язку з цим виникає потреба повернутися до питання про етнічну приналежність літописних кривичів та спробувати верифікувати аргументацію прихильників “балтської” гіпотези. Першим аргументом на її користь з подачі Д.А. Мачинського…

Роблячи попередні ремарки, варто одразу сказати, що військова організація англосаксів досі до кінця не вивчена. Дослідники XIX і XX ст. при розробці цього питання головно користались “Про походження та розселення германців” Тацита – твір, присвячений, як не складно здогадатись, германським племенам. Уваги на ньому загострювати не будемо – скажемо лише, що автор цього визначного твору…

Король Артур – без сумніву, одна з центральних фігур середньовічної літератури. Легендарний кельтський вождь, який відбив напад англосаксонських племен та очолював лицарів Круглого столу. Коли мова заходить про короля Артура, мимоволі виникає питання: коли ми говоримо про Артура, то згадуємо його з легенд, лицарських романів або Артура-реальну постать? Сьогодні ми постараємось у ньому розібратись. Чи…

Повертаючись до теми слов’ян у візантійській армії (яких було немало у VII ст.: https://cutt.ly/En5wxkM), слід звернутись до Агафія Міренейського та його твору “Про правління Юстиніана”. Цей ромейський історик хронологічно продовжив справу Прокопія Кесарійського до 558 р., згадавши цілий ряд зовнішньополітичних подій – одна лиш учать римлян у лангобардо-гепідському протистоянні чого коштує. Торкнувся Агафій і подій…