Восени 612 р., у єгипетському містечку Оксирінх, місцевим букелларіям видавали платню. Неподалік від Єгипту в той час йшла чергова війна із Сасанідами, яка через 6 років заявиться і в цю провіцінцію, але поки, як то кажуть, війна війною, а обід (і зарплата) – за розкладом. А для отримання останньої слід вказати, хто, власне, за грошима…
Категорія: Новини
Новини про публікації учасників та події товариства
Тарас Ігнатов. Золота Орда та Держава Романовичів: васалітет та незалежність
Вторгнення монгольських військ в Русь та у європейські країни повністю змінило політичну карту в Східній Європі. Золота Орда поставила в залежність руські князівства, і тепер князі мусили коритися владі хана. На фоні цих подій особливу увагу привертає Галицько-Волинське князівство (Держава Романовичів), доля якого була зовсім іншою ніж доля решти руських князівств. Галицько-волинські князі хоч і…
Війни в мереживі: еволюція військової думки у XVIII ст. Частина ІІ
Військова думка Галантного віку мінялась не тільки у Західній Європі – схожі зміни відбувались завдяки бойовим діям в горах та на морі. Сьогодні в перекладі одного з членів нашої команди, Данила Савки, ми публікуємо наступну частину статті дослідника мілітарної історії Модерної доби Олександра Свістунова. https://cutt.ly/PlJvHzK – Перша частина. Вобан, Фолар, та Король-Сонце Військові флоти стали…
Едуард Макаренко. Страсті за Юліаном: піднесення та зеніт
Друга частина циклу про імператора Юліана Відступника. Ми зупинилися на періоді його раннього дитинства, коли Римська імперія за Костянтина І Великого вийшла зі затяжної політичної кризи та коли було узаконене християнство, що попри тодішню неуніфікованість все одно відбирало позиції у традиційних язичницьких вірувань. Тут же піде мова про час, коли формувалися його погляди (решта дитинства…
Як Вільям Маршал не вбив Річарда Левине Серце і що з того вийшло
Образ лицаря з легенд та поем не потребує зайвих коментарів. Асоціації з благородством, відвагою та іншими позитивними якостями вбиваються нам у мозок з дитинства. Пізніше багато якраз розчаровується, читаючи про напівп’яних крестоносців, лицарів-розбійників, лицарів-здирників чи лицарів-мародерів. А правда одна – військова знать справді була суперечливою, і в плані менталітету, і в плані діянь. А при…
Війни в мережеві: еволюція військової думки у XVIII ст.
Епоха Просвітництва була добою, коли сміливі молодики, натхненні працями античних істориків, прикладами великих полководців, марили про славу на полях битв. Просвітництво породило цілу плеяду мислителів і філософів, які дали суттєвий поштовх розвитку гуманітарних наук, проте вплив цієї епохи на цьому не вичерпувався. У “синів Марса” того часу були свої кумири та”світила”. Сьогодні в перекладі одного…
Микола Козак. Зброя князя та дружинної еліти в Галицько-Волинській державі
У сучасній зброєзнавчій літературі проблема озброєння князя і воєвод у Галицько–Волинській державі (далі – ГВД) залишається висвітленою вельми побіжно, або ж вивчення цього питання відсутнє узагалі. Відомо, що як і будь- яка феодальна середньовічна армія, військо ГВД не було однорідним і включало в себе як міське ополчення, так і кочівників-найманців та професійних лицарів – «дружинників»,…
Остап Лагойда. Англія – від Великої Хартії до утворення Парламенту
Станом на ХІІІ ст. в Англії відбувалися активні соціально-політичні зміни, передумовою для яких було правління Річарда І (1189–1199), котре в економічному плані було дуже невдалим. Безпосередньою причиною для зрушень стало правління Іоанна Безземельного (1199–1216), яке ознаменувало собою втрату більшості англійських володінь у Франції. Ці чинники привели до широкого невдоволення усіх прошарків населення в Англії. Історіографія…
Андраш, землі, половці. Тевтонський орден в Трансільванії
«В рік від втілення Христа 1211… король Андраш запросив хрестоносців госпіталя Святої Марії Єрусалимської в землю, під йменням Бирса, в сторону куманів, аби ті заселили її й панували над нею на віки; аби через їх діяння, розширилось і Королівство угорське…» Епізод перебування лицарів Тевтонського ордену в Трансільванії неодноразово викликав інтерес у середовищі дослідників, в контексті…
Дмитро Пугач. Арбротська декларація як зародження народного суверенітету
Арбротська декларація, підписана 6 квітня 1320 р. у однойменному абатстві, була частиною дипломатичного листування між Шотландським королівством та папою Іоаном ХХІI (1316-1334). Останній був вороже налаштований щодо короля Роберта Брюса (1306-1329), керівника Першої війни за незалежність Шотландії 1296–1328 рр. Ще його попередник Климент V (1305-1316) відлучив Роберта І від церкви у 1306 р. та вперто називав його не королем, а «правителем» Шотландії. Особливого загострення стосунки між Іоаном ХХІІ та королем набули у 1320 р. Тоді…
