Один нудний день у Равенні

Сьогодні ми переносимось у поки ще візантійську Равенну на порубіжжі VII-VIII ст. Місто на цей час було не просто столицею однойменного екзархату – Равенна була центром культури, науки, конкурувала у релігійному значенні з Римом. Саме до неї стікались уми навіть деколи із Александрії Єгипетської. Культура-культурою, однак просте населення міста, далеке від вигадок вчених мужів, знаходило…

Військові втрати у Пізньому Середньовіччі

Драматичною особливістю баталій ХІІ-ХІІІ ст. для науковців є неможливість, у більшості випадків, перевірити цифрові дані хронік, які описують ці події. Іншими словами, незалежно від того, наскільки сильно додумав число вбитих супротивників хроніст, ми не можемо з абсолютною вірогідністю казати про недостовірність такої цифри. Ця картина міняється на межі XIII-XIV ст., і простежується на прикладах баталій…

Володимир Лагодич. Балдуїн Бульонський – вбивця Тороса, правителя Едеси?

Вступ Наприкінці XI ст. місто Едеса (суч. Шанлиурфа, Туреччина), розташоване у Верхній Месопотамії, номінально перебувало під владою Візантії, а фактично – після поразки ромеїв при Манцикерті (1071 р.), коли Імперія втратила контроль над східними фемами, було незалежним. Владу в місті ділили між собою візантійський намісник (дука) та Рада ішханів, куди входили представники місцевої аристократії. З…

Андрій Заяць. Міщани поміж Литовськими статутами і практикою життя

Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Кінець XV–XVI ст. були значною мірою переломними у розвитку міських поселень Великого князівства Литовського і, зокрема, українських міст. Це був час прискореного розвитку сільського господарства, формування фільваркової системи господарювання, витворення магнатських латифундій та пришвидшеного розвитку товарно-грошових відносин,…

Данило Савка. До проблеми вжитку терміну “Тридцятилітня війна”

Часто стверджують, що Самуїл Пуфендорф, видатний юрист XVII ст., першим ввів у вжиток історіографів термін “Тридцятилітня війна”, щоб дати визначення серії конфліктів, які спустошували Європу з 1618 по 1648 рр. Дане визначення зустрічається в його книзі “Нинішнє становище Німеччини”, вперше опублікованої в 1667 р.; але на той час цей термін навряд чи був чимось новим….

Головний біль середньовічної Ірландії

Поки п’є ірландський народ – Ірландія буде жива, а поки відзначається День Cвятого Патріка – ми не будемо обходитись без матеріалів про Ірландію. Хоча і з запізненням.. Якщо ми бодай дотично ознайомимось з історією Ірландії, мимоволі на думку прийде аксіома – Зелений острів катастрофічно відставав від Європи. До Ренесансу там фактично тривала епоха вікінгів. Але…

Володимир Лагодич. «Війна» Володимира Святославича за Червенські міста?

В Середні віки взаємовідносини Київської держави та Польського королівства супроводжувались низкою збройних конфліктів. Однак, доволі часто їм на зміну приходили не менш довгі мирні періоди. В протистояння двох політичних гравців нерідко були втягнуті не тільки сусіди, але й численні князі Рюриковичі, які, пов’язнувши в міжусобицях, нерідко користались поляками у власних цілях.  У першій половині Х…

Тарас Ігнатов. Держава Романовичів та Володимиро-Суздальське князівство

Кінець існування «Київської» Русі традиційно пов’язують із завоюванням Києва монголами у грудні 1240 року. Однак, як такої держави на той момент вже не існувало: Русь була роздроблена на окремі князівства, які лише формально визнавали владу Києва. Проте, завоювання монголів створили нову точку відліку в історії руських князівств. Починаючи з 1240-х років саме хани Золотої Орди…

Перший володар Святого списа

Ми знаємо, що Лонгін – це римський центуріон, який пронизав списом розіп’ятого Христа. В подальшому, цей центуріон став християнськом подвижником та мучеником. Цікаво те, що про пронизання Христа в Біблії повідомляє тільки євангеліст Іоанн. Причому ніяких подробиць про особу мучителя Іоанн не наводить. Інші євангелісти пишуть про те, що деякий центуріон по смерті Христа якраз…

Анна Солоницька. Життя та політична діяльність Ізабелли Французької

Ізабеллу Французьку з часом назвуть «Французькою вовчицею». Легенди про королеву будуть описувати її в образі трагічної, суперечливої, жорсткої та злої від природи особистості. Ізабелла повністю зруйнувала образ жінки того часу та здійснила вдале вторгнення в Англію і скинула свого чоловіка. Про дитинство Ізабелли  майже не збереглося даних. Відомо, що це єдина донька короля Франції Філіпа…