Володимир Лагодич. Фрідріх ІІ – полководець в умовах війни на виснаження

Ми продовжуємо спробу характеристики Фрідріха ІІ – великого монарха із тоді ще зовсім малого королівства Пруссія, як державця, реформатора та полководця. Раніші записи з цієї серії вийшли ген минулого року, тому за бажання, можете переглянути їх на покликаннями: https://cutt.ly/Iju0gED – Пруссія до Фрідріха та його ключові внутрішньополітичні реформи;https://cutt.ly/7ju0Ess – Сілезькі війни та причини до армійських…

Данило Савка. Чигиринська кампанія Д. Дорошенка

Чигиринська кампанія – серія військових походів, які були частиною Московсько-турецької війни 1674-1678 років, у якій з обох сторін брали участь козацькі війська. Метою учасників походів було захоплення стратегічно важливого міста Чигирин, яке також було столицею Правобережної України. У результаті походів Московському царству вдалося захопити місто та отримати контроль над Правобережною Україною. У 1660-х роках Петро…

Володимир Лагодич. Сілезькі війни. Зародження тактичних і стратегічних прийомів пруської армії

Серед політичного хаосу, задекларованого Вестфальським миром 1648 р., із середовища усіх німецьких держав поступово виділились два центри: Австрійський (включно із католицькими Саксонією та Баварією) та власне Пруський, який представляв собою територію курфюршерства Бранденбург та приєднану ще в XVII ст. державу колишнього Тевтонського ордену. Відносини між ними в першій третині XVIII ст. випливали передусім із обіцянки…

Апологія феодалізму

Існує стійке уявлення про Середньовіччя як про “нерозвинений, поганий час”, напротивагу згаслій Античності та прекрасному Новому світу. Звичайно, в низці областей життя з падінням Римської імперії стався занепад. Однак, не можна переносити ідею такого занепаду на соціальний устрій середньовічного суспільства за ознакою наприклад того, що середньовічні європейці втратили освіченість або зовсім її не отримали. Даний…

Василь Босак. Землеволодіння Жевуських на Поділлі у ХVIII ст. (за дослідженнями Ю.В.Овсінського)

Аналіз історіографії питання. Її ми можемо поділити на дві групи: автори радянські і пострадянського простору, дослідження польських істориків. Для першої групи досліджень характерний загальний характер, комплексний порівняльний аналіз — порівнюється або володіння кількох магнатів, або тенденції розвитку землеволодінь в Речі Посполитій і Московській державі (чи навіть в Західній Європі). Автори на основі опублікованих даних стараються…

Вікторія Максимів. Козацький одяг

Козацький одяг на початках утворення такої спільноти, як “козаки” був дуже простим: “Бувало, поголить собі запорожець голову, застромить оселедця свого за вухо, зав’яжеться шматиною, натягне на себе опанчу, взує капці зі свинячої шкіри, та так собі й ходить”[1]. Щоправда, часи змінювалися, козаки від XVI ст.розпочинають свою активну завойовницьку діяльність, котра дозволила їм, розбивши татар чи…

Вікторія Максимів. Козацька медицина

Життя козака проходило у військових походах та запеклих битвах,  тому очевидно, що із поля бою, більшість поверталися пораненими, відповідно потрібне було хірургічне втручання, але простих хворих від лихоманки, чи звичайної простуди потрібно було вміти теж лікувати. Звертаючись до спогадів Боплана, маємо інформацію як лікували від лихоманки, зокрема, не вживали нічого іншого, окрім півзаряду гарматного пороху:…

Вікторія Максимів. Козацьке харчування та свята

Для того щоб стати козаком, потрібно було відмовитися від усіх родинних зобов’язань, адже, як сказано в Євангелії, “неодружений дбає про Господа, одружений про дружину”[1]. Звичайно же, що це було важко, особливо для козака, котрий пару років тому був сім’янином і має дружину у сусідніх поселеннях Поділля, Волині, які іноді відвідують. Своїх синів по досягненні ними…

Вікторія Максимів. Господарство на Січі

Переходячи безпосередньо до різновидів господарства, потрібно зазначити, що  в літературі переважає думка про Запоріжжя, де зустрічається два протилежні погляди на рільництво. Одна група істориків схиляється до тої думки, що рільництво на Запоріжжі було слабо розвинуте, друга – тримається протилежних поглядів. Скальковський – представник першої групи, запевняє: “Земледьліе, т. – е. хлібопашество, существовало сь дривнейшихь времен…

Вікторія Максимів. Цивільно-правові відносини та козацькі осередки

Цивільно-правовими відносинами запорозьких козаків, належно називати норми про користування землею та угіддями, право першого займу (займанщина), адже це було важливою ланкою для розвитку господарства. Найпоширенішою формою, яка відповідала за землеволодіння, було  право першого займу – займанщина. Маємо цитати козака Розсолоди, що описує дане явище: “земля була в них вільна, степів не ділили, де хто обере…