Життя козака проходило у військових походах та запеклих битвах,  тому очевидно, що із поля бою, більшість поверталися пораненими, відповідно потрібне було хірургічне втручання, але простих хворих від лихоманки, чи звичайної простуди потрібно було вміти теж лікувати. Звертаючись до спогадів Боплана, маємо інформацію як лікували від лихоманки, зокрема, не вживали нічого іншого, окрім півзаряду гарматного пороху:…

Для того щоб стати козаком, потрібно було відмовитися від усіх родинних зобов’язань, адже, як сказано в Євангелії, “неодружений дбає про Господа, одружений про дружину”[1]. Звичайно же, що це було важко, особливо для козака, котрий пару років тому був сім’янином і має дружину у сусідніх поселеннях Поділля, Волині, які іноді відвідують. Своїх синів по досягненні ними…

Переходячи безпосередньо до різновидів господарства, потрібно зазначити, що  в літературі переважає думка про Запоріжжя, де зустрічається два протилежні погляди на рільництво. Одна група істориків схиляється до тої думки, що рільництво на Запоріжжі було слабо розвинуте, друга – тримається протилежних поглядів. Скальковський – представник першої групи, запевняє: “Земледьліе, т. – е. хлібопашество, существовало сь дривнейшихь времен…

Цивільно-правовими відносинами запорозьких козаків, належно називати норми про користування землею та угіддями, право першого займу (займанщина), адже це було важливою ланкою для розвитку господарства. Найпоширенішою формою, яка відповідала за землеволодіння, було  право першого займу – займанщина. Маємо цитати козака Розсолоди, що описує дане явище: “земля була в них вільна, степів не ділили, де хто обере…

Козаки, це спільнота, котра створила сама себе. Це окремий т.зв. “народ”, котрий має свою історію, побут та окреме, ні від кого незалежне життя та звичаї. Найвищим органом запорізької влади була військова рада, котра вирішувала питання запорізького життя. Військова рада вирішувала питання “о мир, о походах, на несприятелей, о наказаніяхь важных преступниковь, о разделе земель, угодий…

11-го вересня 1697 р. відбулась битва під Зентою (зараз територія Сербії), яка стала однією із ключових битв у війні кінця XVII ст. Османської імперії проти Священної ліги – коаліції низки християнських держав, яка була утворена для протистояння османам в Європі за посередництва Папи Римського Іннокентія ХІ. Тоді близько 50-ти тисяч австрійців під командуванням Євгена Савойського…

Шведський мушкетер на молитві. Солдат на картині з армії Густава ІІ Адольфа, перша третина XVII ст. Взагалі, у шведів ідеологічній підготовці приділяли дуже багато уваги – бійці мали з собою молитовники, і взагалі солдат завжди мав пам’ятати, що він тут не просто рекрут, якого з-під Стокгольму відірвали і послали бити ворогів короля в якійсь Баварії,…

Битва при Лансі – остання з великих битв Тридцятирічної війни (1618-1648), в якій французькі війська під проводом Людовіка II Бурбона перемогли іспанську армію, очолювану ерцгерцогом Леопольдом Вільгельмом. Ланс – укріплене місто в Ено, сучасній Бельгії, захоплене французами ще в 1647 р. З розгортанням у Франції фронди проти міністра Джуліо Мазаріні, Іспанія зробила спробу відвоювати область….

Уляна Кухарук та Ілля Левченко «Репрезентація королівської влади Джеймса І» (17.05.2019) Тема: «Репрезентація королівської влади Джеймса І» Організатори: Інтердисциплінарні студії «Per Aspera» (https://lvivmedievalclub.wordpress.com/) Львівський медієвістичний клуб  Музей історії Львівського національного університету імені Івана Франка Локація: Музей історії Львівського національного університету імені Івана Франка, головний корпус ЛНУ Дата і час проведення: 17 травня, 14 15-15 30…