Хтось уявляє душу, як щось ефемерне, що знаходиться в грудях та робить людину людиною, хтось бачить потойбічний світ, як рай і пекло, а хтось думає, що все це людські вигадки, щоб не так боятись закінчення життя. А як бачили душу та загробний світ стародавні греки? Ми схильні ототожнювати душу зі свідомістю, волею, розумом, греки ж…
Ігор Перкач. “Тріумф Даву – 1806” – Прусська армія [1/3]
Грудень 1805-го року був апогеєм військової слави Наполеона: перемога над численним противником, ідеальна битва і знищення ворожих армій. Франц, імператор Священної Римської Імперії, після битви був у ставці Наполеона. Невдовзі був підписаний Пресбурзький мир. Австрія втрачала ряд територій і Франц був змушений уже формально розпустити Священну Римську Імперію Німецької нації, на місці якої Наполеон 12…
Олександр Долик. Монастирські війни у житті середньовічної Японії
Період X-XVI ст. в історії Японії відомий як епоха постійних міжусобних воєн та внутрішніх чвар, які одна за одною змінювали короткочасні проміжки відносного миру. У той час влада імператора значно ослабла, а згодом взагалі перетворилася на номінальну, що призвело до пожвавлення відцентрових тенденцій та посилення впливу провінційних і регіональних володарів – даймьо – представників родовитих самурайських…
Повертаючись до основ діяльності наукового товариства
Цієї середи, 5 березня 2025 р., відбувся круглий стіл на тему “Доля українських військовополонених у російсько-українській війні.” Подія, без перебільшення, створила учасникам ґрунт для роздумів про життя наших воїнів, які вимушені зараз перебувати в нелюдських умовах ворожого полону. Обговорення, завдяки організації Вікторії Терук, заступниці голови “Львівського історичного клубу”, та Віталія Марідка, голови Клубу, дозволило учасникам…
Володимир Колб. Історія дослідження чорноліської культури
Станом на початок 2025 р. тема чорноліської культури в Україні є досить добре вивченою. Доказом цьому є значна кількість науково-дослідних праць українських та радянських дослідників-археологів. Хоч і в меншій кількості, але вона представлена у енциклопедичних інтернет-ресурсах, а також у просторі YouTube. Відтак на вказаній медійній платформі існує науково-популярний вміст, присвячений чорнолісцям і підкріплений візуальною складовою, наприклад…
Олександр Кузнецов. Михайло Чайковський (Садик-паша). Його участь у Східній війні
Михайло Чайковський народився 29 вересня 1804 р. в с. Гальчин Житомирської області. Його батько Станіслав Чайковський був одружений з Патронеллою Глембоцькою, яка була донькою Олени Брюховецької, можливою родичкою гетьмана І. Брюховецького [6]. Тому сам М. Чайковський вів свій родовід від І. Брюховецького. Однак, на думку О. Алфьорова, це є малоймовірним, оскільки між двома “родичами” різниця…
Артем Тищенко. Релігійна культура князівського роду Корецьких у XVI – середині XVII ст.
Представники князівського роду Корецьких протягом декількох століть відігравали значну роль у житті українських земель. Звісно, такий знаменитий і багатий рід мав власні релігійні традиції та історію їх розвитку. Спробуємо схарактеризувати релігійну культуру Корецьких у XVI — середині XVII ст. З часу здобуття незалежності Україною все більше зростає зацікавленість релігійною культурою ранньомодерної доби. Визначними дослідниками цього…
Остап Лемішко. Козацькі полки в другій половині XVII ст.: територіальний аспект, період існування та внутрішній устрій
Еволюцію козацьких полків другої половини XVII століття доцільно аналізувати, починаючи з Хмельниччини, а далі – зі змін після смерті Богдана Хмельницького. Під час Національно-визвольної війни кількість полків зросла, переважно на Правобережжі. Основу козацької території становили шість полків: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський (на Лівобережжі), Черкаський і Чигиринський. Звідти полковий устрій поширився на Лівобережжя, Поділля та Полісся….
Тетяна Харитенко. Придворні жінки династії Чосон (1392-1897 рр.)
Термін “кунньо” (궁녀) використовувався для позначення жінок, які працювали в палаці. Вони були мовчазними свідками палацових подій, інтриг та змов династії, що правила півтисячі років. Однак їхні історії доводять, що життя у золотій клітці не є таким барвистим, заможним та безхмарним. Будь ти наложницею, писаркою чи прибиральницею, ти ніколи не почуваєшся вільною, не зможеш відчути…
Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)
Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…
Львівський історичний клуб 