В соціальній структурі населення Візантії євнухи займали лише певні визначені посади, хоча їх вплив відчувався у всіх сферах життя. Найбільше євнухів зустрічалось при дворі імператора, де їх використовували в якості слуг та варти. Часто вони ставали співаками, адже завдяки делікатній процедурі кастрування вони отримували чудове сопрано. Під час свого правління Юстиніан І встановив норму, за якою існувало два імператорські хори по 12 хористів-євнухів в кожному. Євнухи поступово здобули таку довіру в імператора, що їм дозволялось залишатись на ночівлю в палаці.

У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями.

ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЛАТИНО-ЄРУСАЛИМСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ (1099–1187) ЦЕРКОВНЫЕ  ОТНОШЕНИЯ В ЛАТИНО-ИЕРУСАЛИМСКОМ КОРОЛЕВСТВЕ (1099–1187) THE CHURCH AFFAIRS OF THE LATIN KINGDOM OF JERUSALEM (1099–1187) Автор  – Олег Друздєв, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Стаття опублікована у першому друкованому  збірнику статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу“ У статті зроблена  спроба узагальнити та реконструювати історію християнської Церкви обох обрядів в…

У статті висвітлено особливості сприйняття церковного розколу 1054 р. в країнах Західної Європи ХІ–ХІІІ ст. Розглянуто спроби подолання церковного розколу на прикладі відносин між представниками Західної та Східної Церков, зокрема, скликання соборів, що мали на меті поновити церковну єдність.