Незважаючи на відсутність одностайної думки в науковому середовищі стосовно появи аварів спочатку в регіоні Середньої Азії, а потім – у гирлі Дунаю, до 557 р. монголоїдні кочовики, котрі до цього часу утворили союз із далекосхідних, передньоазійських, тунгідних, байкальських племен, а також склавинів, під тиском тюркютів переправляються через Волгу та виходять до низин Дону, встановивши…
Категорія: Історія Середньовіччя
Володимир Лагодич. Внутрішньополітичне становище земель Франції всередині Х ст.
Коли чуємо словосполучення “клаптикова імперія”, на думку приходять рафіновані приклади таких об’єднань – Автро-Угорщина або Священна Римська імперія. В схожому становищі було Західнофранкське королівство в Х ст. Так, від початку Х ст. його центральна династія, засновником якої був Роберт Сильний, маркіз Нейстрії, поступово піднялась в структурі каролінзької системи управління, в якій влада передавалась від батька…
18 серпня 1304 р. – Битва при Монс-ан-Певелі
Битва при Монс-ан-Певелі відбулась 18 серпня 1304 р., між французькими військами, очолюваними королем Філіпом IV, і фламандськими повстанцями на чолі з Філіпом де Дамп’єром які не хотіли погоджуватися з приєднанням Фландрії до Франції. Французький король мав намір змити ганьбу поразки в Битві золотих шпор 1302 р., після якої фламандці зайняли міста Лілль і Дуе. 10…
Володимир Лагодич. Етногенез аварів
Етнічне походження аварів, як і виникнення самого етноніму «Awar» залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Гіпотези, які торкаються власне питань етногенезу, поділяють на декілька груп, серед яких: Версія, за якою авари були народом далекосхідного походження – тунгусько-манчжурського або монгольського, на що наводить свідчення із «Хронографії» Феофана Сповідника про посольство кочовиків у Константинополь в 558 р….
Василь Босак. Мінувально-підкопні засоби та їх застосування
Мінувально–підкопні засоби були найефективнішими для нанесення максимальних пошкоджень ворожим фортифікаціям. В такий спосіб військо нападників вирішувало одразу кілька завдань: пошкодження, які наносились муру були або невідновними, або для їх ремонту потрібно було багато часу і ресурсів (а під час облоги їх завжди не вистачало); підкоп показав себе значно ефективніше ніж таран і бурав; отвір в…
Василь Босак. Перр’є і требюше – вплив на військову справу Середньовіччя
Перр’є з’явилося в Європі лише ближче до VII–VIII ст. і було принципово новим знаряддям, тож прослідкувати його тяглість (чи бодай часткову схожість) з античними аналогами неможливо. Батьківщиною перр’є був Китай, де його запримітили арабські мандрівники [1]. В своїх працях вони згадували про нього як про манджанік. У Візантії ця машина стала відомою трохи раніше під…
16 серпня 1513 р. – “Битва шпор” при Гінгейті
Подія, що відбулась 16 серпня 1513 р. при Гінгейті, не мала суттєвих наслідків, зате в Англії отримала пишне найменування Битви Шпор – в знак того, що французи втратили в ході втечі свої шпори. Коли Генріх VIII приплив в Кале, де до нього приєднався імператор Німеччини Максиміліан I, що прикинувся його солдатом і брав від нього…
Василь Босак. Торсіонні машини та їх еволюція
Еволюційним продовженням гастрафетів стала низка машин торсіонного типу [1], що вперше були описані інженером Бітоном в ІІ ст. до н. е. В історіографії їх найчастіше означують як катапульту. Термін походить від давньогрецького καταπέλτης – (katapeltēs), від часток κατά (kata), “вниз” і πάλλω (pallō), “кинути”. Принциповою відмінністю від попереднього типу машин була наявність важеля. В онові машини також лежала…
Володимир Лагодич. Шлюбна політика Роберта ІІ Благочестивого
Франція на межі Х-ХІ ст. – королівство, в якому нещодавно усунули нащадків Карла Великого, та на престол тільки но взійшли представники нової, проте слабкої династії Капетингів. Землі, що входили в домен герцога Гуго Великого, не вдалось втримати в одних руках. Водночас, територіальні князі (цей французький термін використаний для означення найбільших герцогів та графів) посягають на…
Василь Босак. Особливості застосування штурмових знарядь: облогова башта
Серед комплексу неметальної техніки найбільшої уваги заслуговує облогова башта. Серед науковців існує кілька варіантів назв цієї машини. Найпоширенішим в європейській історіографії є термін “геліополь” [1], корені якого сягають ще античних часів. Дослівний переклад з грецької helein — штурмувати, polis — місто, тобто “та, що штурмує міста”. В англомовній літературі, особливо серед дослідників із США популярний…
Львівський історичний клуб 