“Ашот ІІІ перевершив усіх своєю лагідністю і милосердям, бо збирав біля себе калік, кривих та сліпих, роблячи їх співрозмовниками на своїх бенкетах … Він пригощав їх зі своєї чаші, наповненої царським напоєм і випивав залишок вина, змішаний з гноєм від їх виразок. Він до того був щедрий до нужденних, що після смерті в його скарбницю не знайшлося навіть копійки; всі прикраси і коштовності з його палацу було роздано вбогим. І очистив він гріхи свої милостинею і співчуттям до бідним”

Давайте проведемо невеличкий експеримент. Нижче подано два уривки з нормативно-правових документів. Перший документ – уривок з Судебника Мхитара Гоша (вірменський збірник законів ХІІ ст.). Другий – це стаття 343 з цивільного кодексу України. Обидва документи розповідають нам про “набуття права власності на скарб” (Тобто, якщо Ви юний археолог і знайшли щось цінне у землі, то це законодавство повинне вказувати, який відсоток від знайденого йде Вам, а який державі). Для того, щоб спростити Вашу задачу, найважливіші моменти ми виділили жирним шрифтом і червоним кольором, щоб легше було порівнювати ці документи. Отож …

Стаття присвячена аналізу семантики їжі у Києво–Печерському патерику крізь призму протистояння у тексті сакрального та профанного вимірів. Автор наводить приклади втрати їжею своєї первинної функції (насичення) на користь набуття нею сакрального значення, що випливає із метафізичної суті самого акту їжі і тісно пов’язане зі специфікою християнського світогляду.

СВЯТА МАРГАРИТА – ФРАГМЕНТ ВІВТАРЯ СКЛАДНЯ.
Друга половина XV ст.
Дерево, темпера, позолото
Бойківщина, с. Ріпне

Скачати програму конференції та анотації до статей (на російській мові) ви можете нижче.
П.С. Хочемо висловити подяку доценту Іллі Паршину, за люб’язно наданні матеріали конференції.