Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)

Ольга Козачок про галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України продовжив свою роботу другим засіданням, яке відбулося 23 лютого 2016 року. Із 40-хвилинною доповіддю на тему «Галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.: політичний аспект» виступила аспірантка відділу історії середніх віків Інституту Ольга Козачок. Доповідь ґрунтувалася на аналізі руських літописних свідчень та даних…

РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ІМПЕРАТОРА–ІКОНОБОРЦЯ КОНСТАНТИНА V

Дослідження найважливіших аспектів іконоборства VIII–IX ст. надзвичайно актуальне для осмислення багатьох фундаментальних підвалин не лише подальшої історії християнства, але й усієї історії Візантійської імперії, для якої релігія була невід’ємною складовою усіх сфер життя впродовж більш ніж тисячолітнього існування цієї держави. Розгляд найважливіших аспектів політики держави щодо Церкви у Візантії у VIII ст. є ключем для розуміння багатьох проблем візантійської історії.

Лекція: МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

ЗАПРОШУЄМО НА ВІДКРИТУ ЛЕКЦІЮ
МИСТЕЦТВО РУКОПИСНОЇ КНИГИ НА ТЕРЕНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Зустріч відбудеться – 4 квітня (понеділок) 2016 р. о 10-10.
Місце зустрічі – Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська 1, 336 ауд.)
Доповідатиме – Валентин Колонтай, реконструктор середньовічних книг, голова організації Майстерня “Форзац”.
Для контакту: 0680594043, 0939251867 (Дмитро Димидюк)

Галицько-візантійські відносини у другій половині ХІІ ст.: політичний аспект. Доповідь Ольги Козачок на науковому семінарі Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (23 лютого 2016 р.)

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Початок відносин Візантії з майбутнім Галицьким князівством ведуть від 1104 р., коли донька перемишльського князя Володаря була заручена із сином імператора Алексія Комніна – Ісааком. В історіографії прослідковуються деякі тенденції бачення розвитку їх відносин: 1) контакти імперії з Києвом занепадають, а з молодими і могутнім Галицьким князівством впродовж усього ХІІ ст. розвиваються у дружньому руслі;…

Чи постачала Священна Римська імперія вояків до Константинополя? Доповідь Олега Лугового на історико-філологічному семінарі в УКУ (28 вересня 2015 р.). Звіт про подію

Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
28 вересня минулого року Олег Луговий в стінах нового корпусу УКУ мав виступ, на якому запропонував наблизитись до з’ясування недостатньо дослідженого фахівцями питання – чи були присутніми на службі у ромейських василевсів солдати іншого християнського імператора? Для одеського історика зазначена тематика є логічним продовженням попередніх студій, адже Олег Михайлович знаний як автор низки студій про…

ЛИЦАРСЬКІ ТУРНІРИ ТА ТУРНІРНЕ ОЗБРОЄННЯ

Стаття узагальнює знання про таке явище Середньовіччя, як лицарські турніри, про їхню історію, про ритуали, що мали місце на лицарських турнірах, про типи боїв під час турнірів та про те, яка зброя та обладунки на них використовувалися, як ця зброя і обладунки змінювалися з часом.

ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?

Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)…

ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

У середньовічному соціокультурному просторі сприймання смерті людини, процес тужіння та акт поховання померлого суттєво вплинули на формування чуттєво–образної системи вітчизняного письменства. Мотиви плачу входять до структури пам’яток середньовічної літератури фрагментарно, не відділяючись від основної канви тексту.

Синтез фольклорної та книжної традицій є характерною рисою для середньовічного тексту. Історичні факти чергуються з ліро–епічними жанрами, а світські чи християнські теми розкриваються за допомогою народнопоетичних (або ж язичницьких) образів та символів. Засвідчує про фольклорну традицію і наявність оплакувальних мотивів у творі.

Леонтій Войтович. ГАЛИЧ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ЄВРОПИ ХІ–ХІV СТОЛІТЬ.

Монографія видатного українського медієвіста Войтовича Леонтія Вікторовича.
Книга присвячена висвітленню стосунків Галицького, Галицько-Волинського князівств та Королівства Русі з Візантією, Угорським королівством, польськими князівствами, Литвою та німецькими державами в ХІ–ХІV століттях. В роботі використані європейські хроніки та інші джерела, які для дослідження цієї теми раніше не залучалися, а також праці угорських, польських, чеських та інших зарубіжних істориків, включаючи найновіші дослідження.
Рекомендуємо для домашньої бібліотеки! Скачай книгу. Сподобалась – купи!)

Ніколи не бийте палицею об дошку! Або ж як закликали людей до церкви у середньовічній Вірменії!?

Середньовічні вірменські священники , щоб закликати людей до церкви, били дерев’яними молоточками об грубу дерев’яну доску .Такий музичний інструмент носив назву “симантрон”.
Але чому мусульмани забороняли використання дзвонів? Чи взагалі були дзвони у середньовічній Вірменії?
І чому вірменські автори так негативно ставляться до цього музичного інструменту?