На початку ХІІІ ст. держава Альмохадів (1121-1269) до якої окрім південної частини Піренейського півострова входили також великі території на півночі Африки переживала часи своєї найбільшої територіальної експансії. Власне ключовими володіннями халіфату Альмохадів вважались саме африканські території, а в Аль-Андалусі правили призначені зі столиці Мараккешу еміри. Головну роль в створенні та розвитку держави займали берберські племена…
Категорія: Класичне Середньовіччя (XII-сер. XIV ст.)
“Допоки хоч сотня з нас залишиться в живих, ніколи та ні в якій мірі не підкоримось ми англійському пануванню”
Перша частина: https://cutt.ly/MvFLo4C Поки англійці отримували підкріплення, шотландці проводили військову нараду. Початковий задум полягав у тому, що випробовувати долю все ж не варто й слід відступити до замку Леннокс, підійти до якого неповороткій англійській армії було непросто. Плани кардинально змінились з приходом деякого Олександра Сіта. Він, почувши раптопий наплив патріотизму, перебіг до шотландського табору й…
Флот, який збудував Людовік. Чому Франція не змогла правити морями?
Незважаючи на те, що “батьком” французького військово-морського флоту в тому вигляді, в якому ми його собі уявляємо, прийнято вважати кардинала Рішельє, по-справжньому військово-морські сили Королівства Франція розцвіли на час правління Короля-сонця (1654-1715). На момент повновладного сходження на престол Людовік XIV мав у своєму розпорядженні 31 військовий корабель, 11 з яких були побудовані в 1658 р….
Ці скотти справді зібрались битись?
Scots, who have with Wallace bled,Scots, whom Bruce has often led… 7 липня 1307 р. англійський король Едуард І “Довгоногий”, він же “Молот Шотландців”, покинув цей грішний світ. Трон успадкував його син – Едуард ІІ, який успадкував від батька одну з найсильніших армій тогочасної Європи, масу боргів за військові кампанії та зграю професійних критиканів монаршої…
Руське джерело про штурм Константинополя 1204 р.
Корпус джерел, які повідомляють про події Четвертого Хрестового походу загалом та штурм Константинополя хрестоносцями зокрема, представлений передусім латинськими хроніками. Серед них: записи Жоффруа Віллардуена, записи маршала Шампані, одного з керівників кампанії. Присутні серед них і твори ромейського авторства – на самперед”Історія” Микити Хоніата, який особисто пережив і облогу, і взяття міста. Говорячи ж про джерела…
Ростислав Вацеба. Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів
Публікується з дозволу автора – Вацеби Ростислава Миролюбовича, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниОригінал статті “Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів: політичний портрет правителя і його держави” вперше опубліковано у випуску Вісника Чернігівського національного педагогічного університету. Серії “Історичні науки” за 2015 р. Ознайомитись із нею…
Володимир Лагодич. Один нудний день Готської війни
Надворі березень 537 р. Східні римляни, повернувши в лоно імперії Магриб, висадились на Аппенінський півострів, який на той час належав остготам. Настала пора повернути те, що належало Римській імперії 60 років тому. Рядки, наведені нижче, належать перу одного відомого високопарного чоловіка на ймення Прокопій. Як автор монументальної “Історії воєн”, історик не оминув й італійської (в…
Один нудний день у Равенні
Сьогодні ми переносимось у поки ще візантійську Равенну на порубіжжі VII-VIII ст. Місто на цей час було не просто столицею однойменного екзархату – Равенна була центром культури, науки, конкурувала у релігійному значенні з Римом. Саме до неї стікались уми навіть деколи із Александрії Єгипетської. Культура-культурою, однак просте населення міста, далеке від вигадок вчених мужів, знаходило…
Військові втрати у Пізньому Середньовіччі
Драматичною особливістю баталій ХІІ-ХІІІ ст. для науковців є неможливість, у більшості випадків, перевірити цифрові дані хронік, які описують ці події. Іншими словами, незалежно від того, наскільки сильно додумав число вбитих супротивників хроніст, ми не можемо з абсолютною вірогідністю казати про недостовірність такої цифри. Ця картина міняється на межі XIII-XIV ст., і простежується на прикладах баталій…
Володимир Лагодич. Балдуїн Бульонський – вбивця Тороса, правителя Едеси?
Вступ Наприкінці XI ст. місто Едеса (суч. Шанлиурфа, Туреччина), розташоване у Верхній Месопотамії, номінально перебувало під владою Візантії, а фактично – після поразки ромеїв при Манцикерті (1071 р.), коли Імперія втратила контроль над східними фемами, було незалежним. Владу в місті ділили між собою візантійський намісник (дука) та Рада ішханів, куди входили представники місцевої аристократії. З…
Львівський історичний клуб 