Проблема впливу Русі на середньовічну Центрально-Східну Європу є актуальною складовою сучасних міждисциплінарних досліджень. До просопографічного аналізу тогочасних соціальних станів, зокрема і так званого «четвертого стану», дослідники вдавалися неохоче, концентруючись переважно на висвітленні політичної історії. Тож тема руського купецтва у польському Вроцлаві XIV ст. – важлива для сучасного дискурсу. Водночас, дослідження не претендує бути останнім словом…
Категорія: Корона Польська
Роман Мартинчук. Владислав ІІІ Варненчик: історичний портрет
У сучасній українській історіографії вивченню польської тематики не приділено належної уваги. Особливих студій потребує дослідження правління Владислава III (1434–1444) – польсько-угорського короля, якого пам’ятають здебільшого через загибель біля м. Варни. Опрацювання біографії Владислава є важливим для розуміння політичної картини в Польському та Угорському королівствах, до складу яких входили українські землі. Діяльність Владислава III неодноразово ставала…
Юрій Прочко. “Військова революція” в козацькому, польському та московському війську
У 1955 р. англійський історик Майкл Робертс увів у науковий обіг термін «військової революції 1560– 1660 рр.» для окреслення всіх військових змін цього періоду [36, p. 195]. Прихильники цієї теорії вважають, що тактичні зміни полягали у використанні лінійної побудови, в якій завдяки збільшенню числа мушкетів, вогнева міць яких ефективно використовувалась у поєднанні з мобільним квадратом…
Ярослав Баштевич. Суспільство Руського та Белзького воєводств у 1648-49 рр.
Український історик Степан Томашівський понад століття тому зазначав, що вплив Хмельниччини настільки великий, що відчувається й досі[1]. Однак у суспільно-політичній думці уже здавна явище українського козацтва, а також сформованої згодом на його основі Гетьманщини, асоціюється суто з територією Наддніпрянщини. Натомість, роль суспільних станів Руського й Белзького воєводств у цих процесах майже не враховують. У роботі, окрім…
Як князь Вітовт королем хотів стати
Наприкінці 1428 р. у листі до імператора Сигізмунда Люксембурга, великий князь литовський Вітовт висловив думку про власну коронацію, а вже в січні 1429 р. відбувся з’їзд в Луцьку, на якому були присутні володарі Центрально-Східної Європи: імператор Сигізмунд I Люксембург, польський король Ягайло та великий князь Вітовт-Олександр (друге ім’я він отримав по хрещенні, а хрестився і…
Якою мовою спілкувались литовські князі?
Розмови про “державну мову” у Великому князівстві Литовському та міркування про “мову розмовну”, відображають нерозуміння специфіки того часу, коли писемність грала лише допоміжну роль в культурі Литви, заснованої на усному слові. Середньовічні правителі Князівства не писали й навіть не підписували своїх грамот. Вони всього лише клеймили їх своєю печаткою. Грамоти і писали, і читали писарі,…
Ярослав Баштевич. Соціальний та етнічний антагонізм у Галицькій Русі
Одна з найвагоміших сторінок української історії ранньомодерного часу – Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, набрала такого характеру ймасштабу через протиріччя двох націй: української й польської, коріння якого проросло ще в добу Пізнього Середньовіччя. Найкраще зародження міжнаціонального антагонізму можна простежити на прикладі території Галичини (Королівства Русі; Руського й Белзького воєводств; Галицької Русі), яка найшвидше з-поміж…
Данило Савка. Чигиринська кампанія Д. Дорошенка
Чигиринська кампанія – серія військових походів, які були частиною Московсько-турецької війни 1674-1678 років, у якій з обох сторін брали участь козацькі війська. Метою учасників походів було захоплення стратегічно важливого міста Чигирин, яке також було столицею Правобережної України. У результаті походів Московському царству вдалося захопити місто та отримати контроль над Правобережною Україною. У 1660-х роках Петро…
Василь Босак. Землеволодіння Жевуських на Поділлі у ХVIII ст. (за дослідженнями Ю.В.Овсінського)
Аналіз історіографії питання. Її ми можемо поділити на дві групи: автори радянські і пострадянського простору, дослідження польських істориків. Для першої групи досліджень характерний загальний характер, комплексний порівняльний аналіз — порівнюється або володіння кількох магнатів, або тенденції розвитку землеволодінь в Речі Посполитій і Московській державі (чи навіть в Західній Європі). Автори на основі опублікованих даних стараються…
Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ? (Версія 2.0)
Ми писали раніше про розбір актового джерела по “Мабільонівській” схемі документу ( https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/10/10/прикладне-джерелознавство-або-як-ана/ ). Представляємо ще один зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. На цей раз будемо розбирати документ вже Модерної доби – виписку із засідання Вального сойму. Не вдаючись у зайву софістику, підкреслимо що ця публікація…
Львівський історичний клуб 