Кінець існування «Київської» Русі традиційно пов’язують із завоюванням Києва монголами у грудні 1240 року. Однак, як такої держави на той момент вже не існувало: Русь була роздроблена на окремі князівства, які лише формально визнавали владу Києва. Проте, завоювання монголів створили нову точку відліку в історії руських князівств. Починаючи з 1240-х років саме хани Золотої Орди…

Завоювання монголами Києва в грудні 1240 року мали суттєві наслідки для столичного міста та всього Київського князівства. Якщо до цього йшла постійна боротьба руських князів за княже крісло столиці Русі, то тепер вже хани Золотої Орди вирішували кому належить правити в Києві і проводили особливу політику стосовно цього міста. Варто відзначити, що після монгольського походу…

Вторгнення монгольських військ в Русь та у європейські країни повністю змінило політичну карту в Східній Європі. Золота Орда поставила в залежність руські князівства, і тепер князі мусили коритися владі хана. На фоні цих подій особливу увагу привертає Галицько-Волинське князівство (Держава Романовичів), доля якого була зовсім іншою ніж доля решти руських князівств. Галицько-волинські князі хоч і…

У сучасній зброєзнавчій літературі проблема озброєння князя і воєвод у Галицько–Волинській державі (далі – ГВД) залишається висвітленою вельми побіжно, або ж вивчення цього питання відсутнє узагалі. Відомо, що як і будь- яка феодальна середньовічна армія, військо ГВД не було однорідним і включало в себе як міське ополчення, так і кочівників-найманців та професійних лицарів – «дружинників»,…

«В рік від втілення Христа 1211… король Андраш запросив хрестоносців госпіталя Святої Марії Єрусалимської в землю, під йменням Бирса, в сторону куманів, аби ті заселили її й панували над нею на віки; аби через їх діяння, розширилось і Королівство угорське…» Епізод перебування лицарів Тевтонського ордену в Трансільванії неодноразово викликав інтерес у середовищі дослідників, в контексті…

Вивчення історії Галицько-Волинської Русі, а саме військово- політичної діяльності її очільників є широким полем для дослідження актуального спектру проблем, пов’язаних із середньовічною військовою справою, державністю та міжнародною ситуацією у Центрально-Східній Європі. Важливе, якщо не ключове місце незмінно посідає зовнішньополітична діяльність сюзерена Королівства Русі Данила Романовича (1201– 1264), одним із векторів якої був чеський, чи не…

Одна з найвагоміших сторінок української історії ранньомодерного часу – Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, набрала такого характеру ймасштабу через протиріччя двох націй: української й польської, коріння якого проросло ще в добу Пізнього Середньовіччя. Найкраще зародження міжнаціонального антагонізму можна простежити на прикладі території Галичини (Королівства Русі; Руського й Белзького воєводств; Галицької Русі), яка найшвидше з-поміж…

Дана публікація – зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. Тематично, вона представляє собою аналіз актового джерела (чи то пак документу іншої епохи, поза Середньовіччям чи Модерном). Однак рекомендується опрацьовувати в першу чергу документи, прямо пов’язані з політичною історією Галицько-Волинської держави та становищем Галицьких земель у…

Повна назва публікації “Аналіз праці О.Купчинського “Із спостережень над розвитком документа та діяльністю князівської канцелярії галицько–волинських земель XIII – першої половини XIV століть” авторства В.Босака. Попереджаємо наших читачів (зокрема студентів 1-3 курсів історичних факультетів, в тому числі ЛНУ), що дана тема для реферування повторюється з року в рік, а частина лекторів є нашими підписниками. Останнім…