Розглядаючи важливе питання в контексті взаємодії слов’янських народів – назви гречаної крупи, необхідно внести кілька зауваг на тлі загального історичного контексту. Так, в латині були слова “pagus” – село та “paganus” – сільський. Після християнізації Західної Римської імперії “paganus” отримало ще одне трактування – “язичницький” або “язичник”. Ймовірно, це було пов’язано з тим, що нова…
Категорія: Огляди та джерела
Руське джерело про штурм Константинополя 1204 р.
Корпус джерел, які повідомляють про події Четвертого Хрестового походу загалом та штурм Константинополя хрестоносцями зокрема, представлений передусім латинськими хроніками. Серед них: записи Жоффруа Віллардуена, записи маршала Шампані, одного з керівників кампанії. Присутні серед них і твори ромейського авторства – на самперед”Історія” Микити Хоніата, який особисто пережив і облогу, і взяття міста. Говорячи ж про джерела…
Володимир Лагодич. Один нудний день Готської війни
Надворі березень 537 р. Східні римляни, повернувши в лоно імперії Магриб, висадились на Аппенінський півострів, який на той час належав остготам. Настала пора повернути те, що належало Римській імперії 60 років тому. Рядки, наведені нижче, належать перу одного відомого високопарного чоловіка на ймення Прокопій. Як автор монументальної “Історії воєн”, історик не оминув й італійської (в…
Володимир Дубневич. Релігійні вірування германських племен: пантеон та обряди
Релігійні вірування германських племен розвивалися впродовж довгого часу та відображали уявлення давніх германців про навколишній світдо моменту прийняття ними християнства. В самі релігійні вірування увійшли: звичаї, обряди та міфологія, що пояснювали походження світу. У ІІІ — ІІ тисячолітті до н. е. індоєвропейські племена заселили Північну Європу, акваторію Північного і Балтійського морів, де до цього мешкали…
Один нудний день у Равенні
Сьогодні ми переносимось у поки ще візантійську Равенну на порубіжжі VII-VIII ст. Місто на цей час було не просто столицею однойменного екзархату – Равенна була центром культури, науки, конкурувала у релігійному значенні з Римом. Саме до неї стікались уми навіть деколи із Александрії Єгипетської. Культура-культурою, однак просте населення міста, далеке від вигадок вчених мужів, знаходило…
Ярослав Баштевич. «Бісом керований». Екстрасенс в Київській Русі
Навіть в XXI ст., при гортанні стрічки новин, мимоволі натрапляєш на численні оголошення про надання послуг від чаклунів, медіумів та інших видів екстрасенсів. Тому, не дуже й здивувалися, коли на одного з таких натрапили в джерелі княжого часу. Зокрема, серед монахів Києво-Печерського монастиря, коли його ігуменом у 1077-1088 рр. був Никон (ймовірно, який був і літописцем), зустрічаємо…
Андрій Заяць. Міщани поміж Литовськими статутами і практикою життя
Публікується з дозволу автора – Заяця Андрія Євгенійовича, доктора історичних наук, доцента кафедри Давньої історії України та джерелознавства Кінець XV–XVI ст. були значною мірою переломними у розвитку міських поселень Великого князівства Литовського і, зокрема, українських міст. Це був час прискореного розвитку сільського господарства, формування фільваркової системи господарювання, витворення магнатських латифундій та пришвидшеного розвитку товарно-грошових відносин,…
Данило Савка. До проблеми вжитку терміну “Тридцятилітня війна”
Часто стверджують, що Самуїл Пуфендорф, видатний юрист XVII ст., першим ввів у вжиток історіографів термін “Тридцятилітня війна”, щоб дати визначення серії конфліктів, які спустошували Європу з 1618 по 1648 рр. Дане визначення зустрічається в його книзі “Нинішнє становище Німеччини”, вперше опублікованої в 1667 р.; але на той час цей термін навряд чи був чимось новим….
Володимир Лагодич. «Війна» Володимира Святославича за Червенські міста?
В Середні віки взаємовідносини Київської держави та Польського королівства супроводжувались низкою збройних конфліктів. Однак, доволі часто їм на зміну приходили не менш довгі мирні періоди. В протистояння двох політичних гравців нерідко були втягнуті не тільки сусіди, але й численні князі Рюриковичі, які, пов’язнувши в міжусобицях, нерідко користались поляками у власних цілях. У першій половині Х…
В кількох словах про кулінарію Візантії
У Візантійській імперії часу Х-ХІ ст. жив анонімний письменник, перу якого належать два трактати – “Геодезія” та “Настанови по облозі міст”. Однак, видавці цих творів з легкої руки нахвали його “Героном Візантійським” – анонімів у ромеїв і без того багато. Одним словом, високоповажний Герон у “Настановах по облозі міст” говорить читачу про те, що для…
Львівський історичний клуб 