Вадим Протуренко. Образ жінки-воїна Армії УНР у спогадах сучасників

Перша світова війна стала значним випробуванням для жінок, на плечі яких лягли не лише важка фізична праця чи обов’язки сестер-жалібниць, а й безпосередня участь у збройній боротьбі. Техногенні конфлікти змінили роль жінки у війні, надавши їй як нові можливости, так і обов’язки. Тому вже від початку Української революції 1917-1921 рр. жіноцтво долучилося до визвольної боротьби….

Ігор Перкач. “Тріумф Даву – 1806” – Прусська армія [1/3]

Грудень 1805-го року був апогеєм військової слави Наполеона: перемога над численним противником, ідеальна битва і знищення ворожих армій. Франц, імператор Священної Римської Імперії, після битви був у ставці Наполеона. Невдовзі був підписаний Пресбурзький мир. Австрія втрачала ряд територій і Франц був змушений уже формально розпустити Священну Римську Імперію Німецької нації, на місці якої Наполеон 12…

Олександр Кузнецов. Михайло Чайковський (Садик-паша). Його участь у Східній війні

Михайло Чайковський народився 29 вересня 1804 р. в с. Гальчин Житомирської області. Його батько Станіслав Чайковський був одружений з Патронеллою Глембоцькою, яка була донькою Олени Брюховецької, можливою родичкою гетьмана І. Брюховецького [6]. Тому сам М. Чайковський вів свій родовід від І. Брюховецького. Однак, на думку О. Алфьорова, це є малоймовірним, оскільки між двома “родичами” різниця…

Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)

Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…

Вадим Протуренко. Участь Вільного козацтва у Першій війні Радянської Росії проти Української Народної Республіки

У буремні часи Української революції 1917-1921 років, коли наша країна боролася за свою незалежність, з’явилося багато героїчних явищ. Одним із таких було Вільне козацтво – народне ополчення, яке зібрало під своїми знаменами тисячі патріотів, готових віддати життя за вільну Україну. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було повалено Тимчасовий уряд, влада перейшла до більшовицької партії…

Вікторія Терук. Українські делегації в роботі Паризької мирної конференції: модель української держави

Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…

Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні

Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…

Едуард Макаренко. Долі офіцерів Армії УНР в Радянському Союзі

“Горе переможеним” – цей латинський афоризм одночасно коротко й об’ємно описує яка доля чекала на офіцерів Армії Української народної республіки в Радянському Союзі. Сама ця тема є малопопулярною як істориків, так і в широкої публіки, навіть серед тих, хто хоч якось цікавиться Першими Визвольними змаганнями 1917-21 рр. Це зрозуміло, адже одразу в очі кидаються дві…

Олександр Кузнецов. Українці у складі російської армії та флотупід час Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр.

Участь українців у Східній війні була проблемною темою через відверто імперську позицію росії, яка фактично викреслювала будь-який український внесок у війну.  Російські тези про “героїчну оборону Севастополя” винятково як російський внесок є неправдивими, тому постає завдання висвітлення участі українців у Східній війні задля  відокремлення важливого українського внеску у війну від суто російського сприйняття, оскільки воно…

Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): перші спроби модернізації військ шьоґунату Токугава: «кадети» Шухана та корпус «сампейтай». Частина 2

Бакуфу, як і все японське суспільство, побачило ефективність європейських армій та флотів в Опіумних війнах в Китаї, з котрих «південні варвари» вийшли переможцями.  Тому було б помилково вважати, що в період Бакумацу, який був відзначений численними всередині Японії кризами, бакуфу не намагалося провести модернізацію наявних збройних сил. Японський уряд усвідомлює, що для захисту землі та…