Михайло Чайковський народився 29 вересня 1804 р. в с. Гальчин Житомирської області. Його батько Станіслав Чайковський був одружений з Патронеллою Глембоцькою, яка була донькою Олени Брюховецької, можливою родичкою гетьмана І. Брюховецького [6]. Тому сам М. Чайковський вів свій родовід від І. Брюховецького. Однак, на думку О. Алфьорова, це є малоймовірним, оскільки між двома “родичами” різниця…
Категорія: Пізній модерн (1789-1945 рр.)
Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)
Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…
Вадим Протуренко. Участь Вільного козацтва у Першій війні Радянської Росії проти Української Народної Республіки
У буремні часи Української революції 1917-1921 років, коли наша країна боролася за свою незалежність, з’явилося багато героїчних явищ. Одним із таких було Вільне козацтво – народне ополчення, яке зібрало під своїми знаменами тисячі патріотів, готових віддати життя за вільну Україну. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було повалено Тимчасовий уряд, влада перейшла до більшовицької партії…
Вікторія Терук. Українські делегації в роботі Паризької мирної конференції: модель української держави
Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…
Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні
Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…
Едуард Макаренко. Долі офіцерів Армії УНР в Радянському Союзі
“Горе переможеним” – цей латинський афоризм одночасно коротко й об’ємно описує яка доля чекала на офіцерів Армії Української народної республіки в Радянському Союзі. Сама ця тема є малопопулярною як істориків, так і в широкої публіки, навіть серед тих, хто хоч якось цікавиться Першими Визвольними змаганнями 1917-21 рр. Це зрозуміло, адже одразу в очі кидаються дві…
Олександр Кузнецов. Українці у складі російської армії та флотупід час Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр.
Участь українців у Східній війні була проблемною темою через відверто імперську позицію росії, яка фактично викреслювала будь-який український внесок у війну. Російські тези про “героїчну оборону Севастополя” винятково як російський внесок є неправдивими, тому постає завдання висвітлення участі українців у Східній війні задля відокремлення важливого українського внеску у війну від суто російського сприйняття, оскільки воно…
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): перші спроби модернізації військ шьоґунату Токугава: «кадети» Шухана та корпус «сампейтай». Частина 2
Бакуфу, як і все японське суспільство, побачило ефективність європейських армій та флотів в Опіумних війнах в Китаї, з котрих «південні варвари» вийшли переможцями. Тому було б помилково вважати, що в період Бакумацу, який був відзначений численними всередині Японії кризами, бакуфу не намагалося провести модернізацію наявних збройних сил. Японський уряд усвідомлює, що для захисту землі та…
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): військо шьогунату Токугава до модернізації. Частина 1
Прибуття “чорних кораблів” Меттью Перрі Перш, ніж говорити про стан японського війська в період Бакумацу, слід дати визначення і коротку характеристику цій епосі. Отож, період Бакумацу тривав близько 15 років – від 1853-го по 1868 рр. Початком епохи вваається поява “чорних кораблів” – ескадри коммодора військово-морських сил США Метью Перрі. Звичайно, що європейські держави переслідували…
Владислав Газарян. Сателіти чи закляті союзники? Історія вірменсько-російських відносин на початку ХХ ст.
“Театр європейської війни” Вірмени та росіяни – давні союзники та друзі, чи “не все так однозначно”? Чи справді російські політичні еліти початку минулого століття вбачали у вірменах братніх християнських жертв османського геноциду, яких необхідно звільнити з-під турецького ярма? Або ж загнати під ярмо своє власне і знищити “культурно” й назавжди? Як відомо, напередодні Першої світової…
Львівський історичний клуб 