Денис Шмигельський. Останні миті тріумфу – зречення Наполеона Бонапарта

Втративши Париж і підтримку найближчого оточення, 4 квітня 1814 року Наполеон І Бонапарт підписав перший акт зречення в палаці Фонтенбло, готовий відмовитися від престолу на користь свого сина – Наполеона ІІ. Проте, союзники не погодилися на спадкове продовження династії Бонапартів. 6 квітня Наполеон на вимогу союзників з Шостої антифранцузької коаліції був змушений підписати безумовне зречення…

Володимир Колб. Історія видавництва “Місіонер”: передумови виникнення та розвиток осередку з кінця ХІХ до початку ХХІ ст.

Видавництво “Місіонер”, що належить отцям Чину святого Василія Великого (далі – ЧСВВ) з головним осередком у м. Жовква на Львівщині, пройшло чимало етапів свого становлення з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. Підвалини його функціонування були закладені Отцями Василіанами ще з ХV ст., однак процес поширення релігійної літератури членами ордену значно пожвавився вже у XVI-XVII…

Марко Карпа. Мандат, якого не здобули: що завадило українцям перемогти на парламентських виборах у Львові в 1928 р.?

Восени 1927 р. у Польській Республіці сейм і сенат, обрані 1922 р., завершили роботу і були розпущені. Нові вибори були призначені на березень 1928 р. Уже 4 березня того року відбулися вибори до сейму, де Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) вірило, що зможуть здобути місце у виборчому округу №50 – м. Львів. 1 березня 1928 р….

Остап Лемішко. Формування “української ідеї” в Галичині в першій половині ХІХ століття: власний шлях чи результат європейських зрушень?

Як у першій половині ХІХ століття формувалася “українська ідея” в Галичині, – чи був це унікальний місцевий процес, чи відображення ширших європейських змін і революційних настроїв? Цей період ознаменувався глибокими соціально-політичними змінами в Європі та часом активного поширення революційних ідей і зростання національних рухів, спрямованих на самовизначення й відновлення культурної самобутності. У цьому контексті на…

Андрій Халавко. Вплив президентів Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми на вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні

Тема голоду 1932-1933 років в Україні тривалий час була таким собі ізгоєм серед обговорюваних питань у суспільстві. Так відбувалося головно через радянський режим – усі національні прояви засуджувалися, каралися законом. Пройшли десятки років і, врешті, 24 серпня 1991 р. почалася нова сторінка – нація отримала незалежність і право вибору. Нa фоні економічної кризи й безробіття…

Дмитро Ярошенко. Епоха пари та заліза. Як технологічні інновації докорінно змінили війну на морі (1815-1860)

Початок XIX століття ознаменувався остаточним закріпленням за Британією морського панування. Трафальгарська битва 21 жовтня 1805 року поховала на дні океану французькі морські амбіції разом із надією на висадку на британські острови. Французький флот був загрозою для Англії все XIX століття, але залишився лише другим за розміром у світі, поки наприкінці століття його не посунуть нові…

Андрій Халавко. Образ Голодомору 1932-1933 рр. у фільмі Олеся Янчука “Голод-33” 1991 р.

Доба 1990-х років стала для України переломним моментом в історії, яка принесла із собою кардинальні зміни в політичній, соціальній, а найголовніше – в ідеологічній сферах, адже в цей час доживала свої останні дні “кривава радянська система,” котра придушувала будь-які національні прояви. Після здобуття незалежності в 1991 р. чи не вперше за десятиліття українці звільнилися від…

Ігор Перкач, Віталій Марідко. Від студента студентам – перша лекційна практика

У четвер, 1 травня, відбулася лекція на тему “Призов чи добровольці: як формувалися і воювали армії у Громадянській війні в США.” Лектором виступав Перкач Ігор, студент ІІІ-го курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Більшість присутніх слухачів були представниками кафедри світової історії модерного часу, але також були присутні студенти інших кафедр, що не могло не…

Вадим Протуренко. Образ жінки-воїна Армії УНР у спогадах сучасників

Перша світова війна стала значним випробуванням для жінок, на плечі яких лягли не лише важка фізична праця чи обов’язки сестер-жалібниць, а й безпосередня участь у збройній боротьбі. Техногенні конфлікти змінили роль жінки у війні, надавши їй як нові можливости, так і обов’язки. Тому вже від початку Української революції 1917-1921 рр. жіноцтво долучилося до визвольної боротьби….

Ігор Перкач. “Тріумф Даву – 1806” – Прусська армія [1/3]

Грудень 1805-го року був апогеєм військової слави Наполеона: перемога над численним противником, ідеальна битва і знищення ворожих армій. Франц, імператор Священної Римської Імперії, після битви був у ставці Наполеона. Невдовзі був підписаний Пресбурзький мир. Австрія втрачала ряд територій і Франц був змушений уже формально розпустити Священну Римську Імперію Німецької нації, на місці якої Наполеон 12…