Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…
Категорія: Пізній модерн (1789-1945 рр.)
Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні
Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…
Едуард Макаренко. Долі офіцерів Армії УНР в Радянському Союзі
“Горе переможеним” – цей латинський афоризм одночасно коротко й об’ємно описує яка доля чекала на офіцерів Армії Української народної республіки в Радянському Союзі. Сама ця тема є малопопулярною як істориків, так і в широкої публіки, навіть серед тих, хто хоч якось цікавиться Першими Визвольними змаганнями 1917-21 рр. Це зрозуміло, адже одразу в очі кидаються дві…
Олександр Кузнецов. Українці у складі російської армії та флотупід час Східної (Кримської) війни 1853-1856 рр.
Участь українців у Східній війні була проблемною темою через відверто імперську позицію росії, яка фактично викреслювала будь-який український внесок у війну. Російські тези про “героїчну оборону Севастополя” винятково як російський внесок є неправдивими, тому постає завдання висвітлення участі українців у Східній війні задля відокремлення важливого українського внеску у війну від суто російського сприйняття, оскільки воно…
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): перші спроби модернізації військ шьоґунату Токугава: «кадети» Шухана та корпус «сампейтай». Частина 2
Бакуфу, як і все японське суспільство, побачило ефективність європейських армій та флотів в Опіумних війнах в Китаї, з котрих «південні варвари» вийшли переможцями. Тому було б помилково вважати, що в період Бакумацу, який був відзначений численними всередині Японії кризами, бакуфу не намагалося провести модернізацію наявних збройних сил. Японський уряд усвідомлює, що для захисту землі та…
Ігор Перкач. Стан японського війська в період Бакумацу (1853 – 1868 рр.): військо шьогунату Токугава до модернізації. Частина 1
Прибуття “чорних кораблів” Меттью Перрі Перш, ніж говорити про стан японського війська в період Бакумацу, слід дати визначення і коротку характеристику цій епосі. Отож, період Бакумацу тривав близько 15 років – від 1853-го по 1868 рр. Початком епохи вваається поява “чорних кораблів” – ескадри коммодора військово-морських сил США Метью Перрі. Звичайно, що європейські держави переслідували…
Владислав Газарян. Сателіти чи закляті союзники? Історія вірменсько-російських відносин на початку ХХ ст.
“Театр європейської війни” Вірмени та росіяни – давні союзники та друзі, чи “не все так однозначно”? Чи справді російські політичні еліти початку минулого століття вбачали у вірменах братніх християнських жертв османського геноциду, яких необхідно звільнити з-під турецького ярма? Або ж загнати під ярмо своє власне і знищити “культурно” й назавжди? Як відомо, напередодні Першої світової…
Володимир Лагодич. Німецьке військове взуття з фондів Львівського історичного музею: уточнення атрибуції
Значення комфортного взуття для військовослужбовців, що відповідає умовам несення служби, складно переоцінити. Яскравим прикладом цього є регулярні зміни серед зразків взуття військовослужбовців Збройних сил України в сучасності [11, c. 226]. Тим не менш, Українське Військо не є винятком у контексті стандартизації взуття солдат. Так, схожа картина відбувалась стосовно збройних сил інших держав ХХ-ХХІ ст., зокрема…
Ольга Яремус. Наукове Товариство імені Т. Шевченка у Львові на початку ХХ ст.
Наукове Товариство імені Т. Г. Шевченка (далі – НТШ) стало рушійною силою формування та розвитку української науки кінця XIX ст. – другої половини XX ст. Його переформатування з Літературного у Наукове товариство в 1892 році зумовило появу, фактично, першої Української Академії Наук, котра стала кузнею кадрів для тодішньої української інтелігенції. Саме переформатування у науковий формат…
Володимир Голубець. Криміногенне становище у Львові на час російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.)
З початком Першої світової війни Галичина одразу стала театром бойових дій між арміями Російської імперії та Австро-Угорщини. Наслідком переможної для росіян Галицької битви (18 серпня – 21 вересня 1914 р.) стало те, що їм вдалось захопити Львів 3 вересня 1914 р. У ході відступу австрійських військ та поліції з міста виникла паніка, котрою скористався кримінальний…
Львівський історичний клуб 