Дмитро Ярошенко. Епоха пари та заліза. Як технологічні інновації докорінно змінили війну на морі (1815-1860)

Початок XIX століття ознаменувався остаточним закріпленням за Британією морського панування. Трафальгарська битва 21 жовтня 1805 року поховала на дні океану французькі морські амбіції разом із надією на висадку на британські острови. Французький флот був загрозою для Англії все XIX століття, але залишився лише другим за розміром у світі, поки наприкінці століття його не посунуть нові…

Андрій Халавко. Образ Голодомору 1932-1933 рр. у фільмі Олеся Янчука “Голод-33” 1991 р.

Доба 1990-х років стала для України переломним моментом в історії, яка принесла із собою кардинальні зміни в політичній, соціальній, а найголовніше – в ідеологічній сферах, адже в цей час доживала свої останні дні “кривава радянська система,” котра придушувала будь-які національні прояви. Після здобуття незалежності в 1991 р. чи не вперше за десятиліття українці звільнилися від…

Ігор Перкач, Віталій Марідко. Від студента студентам – перша лекційна практика

У четвер, 1 травня, відбулася лекція на тему “Призов чи добровольці: як формувалися і воювали армії у Громадянській війні в США.” Лектором виступав Перкач Ігор, студент ІІІ-го курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Більшість присутніх слухачів були представниками кафедри світової історії модерного часу, але також були присутні студенти інших кафедр, що не могло не…

Вадим Протуренко. Образ жінки-воїна Армії УНР у спогадах сучасників

Перша світова війна стала значним випробуванням для жінок, на плечі яких лягли не лише важка фізична праця чи обов’язки сестер-жалібниць, а й безпосередня участь у збройній боротьбі. Техногенні конфлікти змінили роль жінки у війні, надавши їй як нові можливости, так і обов’язки. Тому вже від початку Української революції 1917-1921 рр. жіноцтво долучилося до визвольної боротьби….

Ігор Перкач. “Тріумф Даву – 1806” – Прусська армія [1/3]

Грудень 1805-го року був апогеєм військової слави Наполеона: перемога над численним противником, ідеальна битва і знищення ворожих армій. Франц, імператор Священної Римської Імперії, після битви був у ставці Наполеона. Невдовзі був підписаний Пресбурзький мир. Австрія втрачала ряд територій і Франц був змушений уже формально розпустити Священну Римську Імперію Німецької нації, на місці якої Наполеон 12…

Олександр Кузнецов. Михайло Чайковський (Садик-паша). Його участь у Східній війні

Михайло Чайковський народився 29 вересня 1804 р. в с. Гальчин Житомирської області. Його батько Станіслав Чайковський був одружений з Патронеллою Глембоцькою, яка була донькою Олени Брюховецької, можливою родичкою гетьмана І. Брюховецького [6]. Тому сам М. Чайковський вів свій родовід від І. Брюховецького. Однак, на думку О. Алфьорова, це є малоймовірним, оскільки між двома “родичами” різниця…

Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)

Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…

Вадим Протуренко. Участь Вільного козацтва у Першій війні Радянської Росії проти Української Народної Республіки

У буремні часи Української революції 1917-1921 років, коли наша країна боролася за свою незалежність, з’явилося багато героїчних явищ. Одним із таких було Вільне козацтво – народне ополчення, яке зібрало під своїми знаменами тисячі патріотів, готових віддати життя за вільну Україну. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було повалено Тимчасовий уряд, влада перейшла до більшовицької партії…

Вікторія Терук. Українські делегації в роботі Паризької мирної конференції: модель української держави

Паризька мирна конференція, головною метою якої було розв’язання повоєнних політичних і територіальних протиріч між державами, тривала з перервами у французькій столиці з 18 січня 1919 по 21 січня 1920 рр. Уряди УНР та ЗУНР з огляду на складні суспільно-політичні умови, в яких перебували, покладали великі сподівання на підтримку міжнародної спільноти та справедливі рішення конференції, тож…

Едуард Макаренко. Потенціал цивілізаційного аналізу в історичному пізнанні

Прим. авт.: оригінал статті був опублікований в цьогорічному 39-ому випуску збірника “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”, виданому Інститутом українознавства ім. Крип’якевича НАН України. Ознайомитися з цією та рештою робіт можна цим посиланням: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39 Порушено питання доцільності використання природознавчої методології в історичній науці. Серед основних причин для того вказано проблему суб’єкта й об’єкта пізнання. Констатовано,…