Освоївшись в Карфагені, першим ділом Велізарій взявся за відновлення міських мурів. Так вже сталось, що багато варварів, як-то англи, сакси, юти в Британії або ж вандальські колеги в Африці мали велику пристрасть до руйнації римських укріплень вщент, ймовірно, вважаючи, що битись потрібно в полі, а не на стінах. Вандали і раді були б знести заодне…
Категорія: Античні студії
Іванна Федорос. Зброя та озброєння монгольського війська у ХІІІ ст.
Основною зброєю дистанційного бою монгольських вершників були луки (румун). Луки монгольського типу були для свого часу надзвичайно ефективною зброєю, які мали велику ударну силу. Кіннотники могли вражати ворога на відстані майже в 200 метрів [1]. Монгольські луки належали до однієї групи – композитних. Серед них виділяють два види –«китайсько-центральноазійський» і «близькосхідний». Перший – з прямою…
Володимир Лагодич. Вандальська війна. Частина ІІІ
Першою метою ромейського воїнства стало містечко Сіллект (суч. Салакта в Тунісі), яке знаходилось на віддалі в один день шляху від табору Велізарія. В те містечко за наказом полководця попрямувало кілька солдатів на чолі з деяким Воріадом. Воріаду наказали зайняти населений пункт, при цьому ні в якому разі не завдавати шкоди місцевим жителям. Навпаки, воїни цього…
Варвари з Netflix
Тут трейлер нового серіалу по Риму видали (насправді, видали його у вересні, але ми до нього дістались тільки зараз) і він, слід сказати, вселяє яку-неяку надію. Спорядження виглядає історично, швидше за все реконструкторів на зйомки наймали або хоча б з ними консультувались – це хіба не перші нормальні легіонери на екрані? Не знаємо, що вийде…
Володимир Лагодич. Вандальська війна. Частина ІІ
Морський шлях з Константинополя до Африки виявився досить довгим, і аж ніяк не вистеленим трояндами. Ромейський флот зупинився в порті Перинф, на півночі Мармурового моря, де Велізарій отримав цінний подарунок від Юстиніана – кращих фракійських коней для його бійців. Після зупинки у Перинфі, флот пішов би спокійно далі, але в силу відсутності вітру змушений був…
Іванна Федорос. Тактика і стратегія монгольського війська у ХІІІ ст.
Історично монгольська армія і військове мистецтво наслідували давні традиції військової справи степових кочівників. За десятиліття безперервних завоювань стратегія була добре вивірена, а різні тактики пройшли ретельну перевірку на ефективність. Для того, щоб створити численну і дієздатну, мобільну, дисципліновану і оснащену армію, призначену для проведення завойовницької зовнішньої політики, все в державі було максимально підпорядковане воєнізації народу…
Іванна Федорос. Монгольська експансія у Китай та Корьо
У березні 1206 р. неподалік від витоків р. Онон зібрався курултай, де Темучин, після тривалої боротьби за здобуття влади, підкорення і об’єднання племен, був обраний великим ханом з титулом Чингісхан (1206-1227). Проголошувалося створення Великої монгольської держави. З огляду на специфіку господарської діяльності кочовиків (тобто ведення кочового скотарства) їх власна економічна база була доволі обмеженою, відтак…
Я календар перегорну, і знову Рим мій занепав…
Третього вересня жартівники всіх мастей згадували пісню одного гуру шансону, а сьогодні згадаємо одного хлопчину, повалення якого з престолу 4 вересня 476 р. донині називають кінцем Римської імперії, Античності та й світу (закреслено). Від такого трактування, з неба, можливо, все ще крутять пальцями біля скроні якісь Зенон, Юлій Непот і Сіагрій, та й який-небудь Одоакр…
Василь Босак. Візантійська історіографія VI – XV ст.
Вчені–візантиністи не можуть провести чітку хронологічну межу між пізньоантичною історичною літературою, та її спадкоємицею — візантійською. Щодо дат, до яких маємо прив’язатись, виділимо дві ключові: так, в державотворчому аспекті це і 330 р. як перенесення Костянтином І (306-337) столиці в Константинополь, і падіння Риму від навали варварів в 410 р. Проте, на менталітеті людей тої…
Василь Босак. Життя та історичні праці Пріска Паннійського
Візантійський історик Пріск Панійський мешкав в період створення і піднесення на теренах імперії політичної, наукової, та літературної думки. Основною причиною цього була політика імператора Феодосія ІІ (401–450 рр.), що був вихідцем зі старої однойменної династії ще часів Західної Римської імперії. За свою любов до науки від сучасників він отримав прізвисько Каліграф. За сприяння імператора в…
Львівський історичний клуб 