Третього вересня жартівники всіх мастей згадували пісню одного гуру шансону, а сьогодні згадаємо одного хлопчину, повалення якого з престолу 4 вересня 476 р. донині називають кінцем Римської імперії, Античності та й світу (закреслено). Від такого трактування, з неба, можливо, все ще крутять пальцями біля скроні якісь Зенон, Юлій Непот і Сіагрій, та й який-небудь Одоакр…
Категорія: Античні студії
Василь Босак. Візантійська історіографія VI – XV ст.
Вчені–візантиністи не можуть провести чітку хронологічну межу між пізньоантичною історичною літературою, та її спадкоємицею — візантійською. Щодо дат, до яких маємо прив’язатись, виділимо дві ключові: так, в державотворчому аспекті це і 330 р. як перенесення Костянтином І (306-337) столиці в Константинополь, і падіння Риму від навали варварів в 410 р. Проте, на менталітеті людей тої…
Василь Босак. Життя та історичні праці Пріска Паннійського
Візантійський історик Пріск Панійський мешкав в період створення і піднесення на теренах імперії політичної, наукової, та літературної думки. Основною причиною цього була політика імператора Феодосія ІІ (401–450 рр.), що був вихідцем зі старої однойменної династії ще часів Західної Римської імперії. За свою любов до науки від сучасників він отримав прізвисько Каліграф. За сприяння імператора в…
Володимир Лагодич. Зовнішньополітичні відносини Аварського Каганату та Держави франків
Специфіка зосередження Каганату на західному напрямку початково обумовлена напівзалежним становищем його відносно конгломерату тюркських племен, а пізніше – проблематикою відносин з Візантійською імперію. Фактично, беручи за основу поточне становище приходу аварів у Європу – кінець 60-х рр.VI ст., з виходом їх від азійських степів за реконструкцією Л. Гумільова [1], маємо картину того, що авари початково…
Володимир Лагодич. Зовнішньополітичні відносини Аварського каганату та Візантії
Незважаючи на відсутність одностайної думки в науковому середовищі стосовно появи аварів спочатку в регіоні Середньої Азії, а потім – у гирлі Дунаю, до 557 р. монголоїдні кочовики, котрі до цього часу утворили союз із далекосхідних, передньоазійських, тунгідних, байкальських племен, а також склавинів, під тиском тюркютів переправляються через Волгу та виходять до низин Дону, встановивши…
Володимир Лагодич. Етногенез аварів
Етнічне походження аварів, як і виникнення самого етноніму «Awar» залишається дискусійним питанням до нинішнього часу. Гіпотези, які торкаються власне питань етногенезу, поділяють на декілька груп, серед яких: Версія, за якою авари були народом далекосхідного походження – тунгусько-манчжурського або монгольського, на що наводить свідчення із «Хронографії» Феофана Сповідника про посольство кочовиків у Константинополь в 558 р….
Василь Босак. Мінувально-підкопні засоби та їх застосування
Мінувально–підкопні засоби були найефективнішими для нанесення максимальних пошкоджень ворожим фортифікаціям. В такий спосіб військо нападників вирішувало одразу кілька завдань: пошкодження, які наносились муру були або невідновними, або для їх ремонту потрібно було багато часу і ресурсів (а під час облоги їх завжди не вистачало); підкоп показав себе значно ефективніше ніж таран і бурав; отвір в…
Василь Босак. Торсіонні машини та їх еволюція
Еволюційним продовженням гастрафетів стала низка машин торсіонного типу [1], що вперше були описані інженером Бітоном в ІІ ст. до н. е. В історіографії їх найчастіше означують як катапульту. Термін походить від давньогрецького καταπέλτης – (katapeltēs), від часток κατά (kata), “вниз” і πάλλω (pallō), “кинути”. Принциповою відмінністю від попереднього типу машин була наявність важеля. В онові машини також лежала…
Василь Босак. Особливості застосування штурмових знарядь: облогова башта
Серед комплексу неметальної техніки найбільшої уваги заслуговує облогова башта. Серед науковців існує кілька варіантів назв цієї машини. Найпоширенішим в європейській історіографії є термін “геліополь” [1], корені якого сягають ще античних часів. Дослівний переклад з грецької helein — штурмувати, polis — місто, тобто “та, що штурмує міста”. В англомовній літературі, особливо серед дослідників із США популярний…
Василь Босак. Еволюція комплексу стінобійних знарядь. Таран
Протягом доби Античності і Середньовіччя таран залишався одним із найефективніших облогових засобів. Як і у випадку інших масових знарядь, таку тенденцію можна пояснити простотою конструкції (яка, щоправда, в процесі еволюції також зазнала кількох суттєвих модифікацій) і швидкістю спорудження за наявності необхідних матеріалів. За конструктивними особливостями і характером застосування тарани поділяють на прості (ручні) і складні….
Львівський історичний клуб 