Аналіз історіографії питання. Її ми можемо поділити на дві групи: автори радянські і пострадянського простору, дослідження польських істориків. Для першої групи досліджень характерний загальний характер, комплексний порівняльний аналіз — порівнюється або володіння кількох магнатів, або тенденції розвитку землеволодінь в Речі Посполитій і Московській державі (чи навіть в Західній Європі). Автори на основі опублікованих даних стараються…
Автор: volodymyrlagodych
Нащо середньовічні королі особисто бились із ворогом?
Одного разу відвідувач на роботі – хлопчик років восьми, дивлячись на картину Битви під Дорогочином 1238 р., з палаючими очима запитав – “Чи дійсно королі минулого часто рубались в боях?”. Зрозуміло, що, стискаючи зуби від болю (бо сам є німцефілом, і картина зі зраненими братами Ордену Святої Марії країла уяву), я відповів на питання, навівши…
Прикладне джерелознавство, або як аналізувати середньовічний документ? (Версія 2.0)
Ми писали раніше про розбір актового джерела по “Мабільонівській” схемі документу ( https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/10/10/прикладне-джерелознавство-або-як-ана/ ). Представляємо ще один зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. На цей раз будемо розбирати документ вже Модерної доби – виписку із засідання Вального сойму. Не вдаючись у зайву софістику, підкреслимо що ця публікація…
Іванна Федорос. Зброя та озброєння монгольського війська у ХІІІ ст.
Основною зброєю дистанційного бою монгольських вершників були луки (румун). Луки монгольського типу були для свого часу надзвичайно ефективною зброєю, які мали велику ударну силу. Кіннотники могли вражати ворога на відстані майже в 200 метрів [1]. Монгольські луки належали до однієї групи – композитних. Серед них виділяють два види –«китайсько-центральноазійський» і «близькосхідний». Перший – з прямою…
Володимир Лагодич. Вандальська війна. Частина ІІІ
Першою метою ромейського воїнства стало містечко Сіллект (суч. Салакта в Тунісі), яке знаходилось на віддалі в один день шляху від табору Велізарія. В те містечко за наказом полководця попрямувало кілька солдатів на чолі з деяким Воріадом. Воріаду наказали зайняти населений пункт, при цьому ні в якому разі не завдавати шкоди місцевим жителям. Навпаки, воїни цього…
Сила це право
Природний світ – це світ війни; єство людини – це єство воїна; природний закон – це закон іклів та кігтів. Стан битви присутній скрізь. Ми народжені у вічному конфлікті. Це наша спадщина, і це було спадщиною всіх попередніх поколінь. Цей “стан битви” ховається під словами Святого Франциска, доктриною Толстого, але в кінцевому підсумку, його не…
Варвари з Netflix
Тут трейлер нового серіалу по Риму видали (насправді, видали його у вересні, але ми до нього дістались тільки зараз) і він, слід сказати, вселяє яку-неяку надію. Спорядження виглядає історично, швидше за все реконструкторів на зйомки наймали або хоча б з ними консультувались – це хіба не перші нормальні легіонери на екрані? Не знаємо, що вийде…
Володимир Лагодич. Вандальська війна. Частина ІІ
Морський шлях з Константинополя до Африки виявився досить довгим, і аж ніяк не вистеленим трояндами. Ромейський флот зупинився в порті Перинф, на півночі Мармурового моря, де Велізарій отримав цінний подарунок від Юстиніана – кращих фракійських коней для його бійців. Після зупинки у Перинфі, флот пішов би спокійно далі, але в силу відсутності вітру змушений був…
Битва при Пуатьє – 10 жовтня 732 р.
Всім добре відомо про битву при Пуатьє 1356 р., в ході якої війська Едуарда Чорного Принца перемогли французів за часів Столітньої війни. Однак, цей епізод не був єдиним в історії масштабним кровопролиттям з такою назвою. Ще раніше, 10 жовтня 732 р. відбулась битва при Пуатьє – поблизу від кордону між Франкським королівством і тоді ще…
Сер Роберт де Шурланд та його кобила
Сер Роберт був Лордом-хранителем П’яти портів, титул якого отримав за відвагу при облозі Калаверока в 1300 р. Того ж року король Едуард I зробив його лицарем-баннеретом. Він помер у 1327 р., не залишивши спадкоємця, а його володіння перейшли після заміжжя його доньки Маргарет до роду Чейн. З головою коня, яка зображена на його могилі та…
Львівський історичний клуб 