Автор – Данило Савка

4. Дисципліна і моральні якості солдатів

Ще однією особливістю Армії нового зразка, разом з червоної формою її піхоти, була дисципліна і високий бойовий дух солдатів, які на той час не мали аналогів серед європейських країн. Кромвель доклав значних зусиль для того, щоб перетворити різношерсту армію, яка складалася з міліційних загонів, на професійний і єдиний військових організм. Особливістю реформ Кромвеля було те, що його заходи з підвищення дисципліни солдатів і їх муштри стануть основою європейських армій лише у XVIII столітті, а ідеологічній підготовці солдатів, яка була присутня в Армії нового зразка, будуть надавати увагу аж у ХІХ столітті.

Як і з попередніми реформами, спробу збільшити дисципліну та виконання обов’язків солдатами здійснив парламент протягом Громадянської війни, шляхом вищезгаданих обмежень на реквізиції, забороною мародерства і регулюванням поведінки солдатів стосовно цивільного населення. Зрозуміло, що ці заходи, а також грошова мотивація не могли забезпечити дотримання дисципліни в армії у повній мірі, особливо у ситуації війни, затримки виплат та проживання за рахунок місцевого населення. Державний апарат не набув централізованих форм, а командири, включно з генералами цілих армій, по- різному відносилися до аспекту поведінки і дисципліни солдатів, тож до 1645 року ситуація з грабунками, дезертирством і невиконанням наказів не надто змінилася. «Акт про самозречення» дозволив покращити керування армією і, відповідно, краще слідкувати за солдатами, а поява такого ревного пуританина, як Кромвель у керівництві армії, зумовила до якісних змін і в морально- ідеологічному світогляді солдатів.

Однією з характерних особливостей реформованої армії Кромвеля, яка вирізняла від попередньої парламентської армії та серед армій інших європейських держав була якраз її сувора дисципліна та вмотивованість солдатів. Дисципліна солдатів Армії нового зразка полягала не лише у виконанні наказів, злагодженості дій і поваги до місцевого населення, але й хороших манерах, високій релігійності та моральних якостях, на чому звертали увагу сучасники, зокрема й роялісти і представники армій інших країн. Так, у памфлеті 1651 року «The Honour of the English Soldiery» описуються дії французьких солдатів під час Фронди і згадуються численні випадки нападів солдатів на селян, неконтрольовані грабунки, ґвалтування та вбивства цивільних і спалення помешкань, які для автора є шокуючими. Натомість, він зазначає, що в Англії таких випадків бути не може і навпаки висловлює вдячність англійській армії, завдяки якій він перебуває у безпеці¹. Очевидно, що автор є упередженим і ймовірно перебільшує жорстокість французьких солдатів та можливо замовчує подібні випадки з боку англійських солдатів. Проте характерним є те, що він описує ситуацію у Франції як щось нетипове для Англії, що може свідчити про відсутність або одиничність подібних випадків в Англії.

Високу дисципліну і моральні якості англійських солдатів також і представники інших країн. Зокрема, сенатор Венеціанської республіки, який був дипломатом в Англії, Джованні Саґредо (1616-1691) зазначав, що армія Кромвеля

«…добре нагодована і одягнена, але також надзвичайно дисциплінована. Нехтування службовими обов’язками карається шмаганням палицею; за звичайну лайку негайне звільнення зі служби; за розгульну поведінку – ув’язнення або іноді повішення»².

Автор також наводить приклад запобігання Кромвелем незадоволення і бунтів серед особового складу армії:

«Підвищення за заслуги, а не за звання, викликали скарги [у офіцерів] на владу. Вони [скарги] повідомлялися Протектору численними шпигунами. Він очищав армію, відправляючи бунтівних солдатів до Індій³, або до екстремальних регіонів королівства…»⁴.

Едвард Хайд, лорд Кларендон (1609-1674), який був радником Карла І та лордом канцлером при Карлу ІІ (1630-1685), виступав у 1660 році проти розпуску Армії нового зразка, підкреслюючи, що

«жоден правитель в Європі не насмілився б розпустити таку армію…чий порядок і дисципліна, чия розсудливість та манери, чиї сміливість та успіхи зробили її відомою та грізною для усього світу… [Її солдати] жили як хороші господарі в країні та хороші мешканці у місті»⁵.

Тож як бачимо, дисципліна та виховання солдатів Армії нового зразка були відомими та якісно оцінювалися як серед прихильних до Кромвеля англійців, так серед іноземних послів, так і серед ворогів, що свідчить про дійсно визначні якості англійських солдатів.

Проте своєї дисципліни, яка стала відомою в усьому світі, Армія нового зразка прийшла не відразу і шлях до неї прокладався тривалими і значними зусиллями її командирів – в першу чергу Кромвеля та Ферфакса. Як відомо, на початку свого існування Армія нового зразка складалася з вже існуючих армій трьох військових асоціацій, солдати яких не вирізнялися винятковою організацією та військовими чи моральними якостями. Більше того, на солдатів парламентських армій навпаки надходили численні скарги щодо їх поведінки, пияцтва і грабежів населення. Перші спроби регулювання поведінки солдатів та встановлення дисципліни в армії були встановлені парламентом у листопаді 1642 року⁶, проте, судячи із зазначеного раніше, це не дало значного результату. Поведінка та дисципліна солдатів все ще залежала від командирів, тому була різною у різних полках та арміях і в цілому Армія нового зразка у 1645 році була все ще погано організованою у плані дисципліни та порядку, а про моральні якості не було й що говорити.

Ферфакс та Кромвель краще за попередників розуміли важливість дотримання дисципліни в армії і з великим ентузіазмом взялися до її реформування, використовуючи свій авторитет та залучаючи відданих справі офіцерів на посади військової поліції. Вони слідкували за дотриманням порядку, винесенням та здійсненням вироків щодо обвинувачуваних, а також встановлювали  ціни  на  продукти  і  слідкували  за  чистотою  та  умовами проживання солдатів, щоб запобігти невдоволенню і порушенню дисципліни.⁷. У 1647 році Ферфакс вніс зміни до військового статуту для прискорення і полегшення проваджень проти порушників, а також ввів інститут полкових судів, де у кожному полку був свій офіцер та його оточення, що відповідали за винесення вироків. Для серйозних злочинів був створений загальний суд, який засідав у постійному штабі⁸.

Вищезгадана цитата венеціанського посла вказує на ще один прогресивний аспект Армії нового зразка – її демократичність. Будь-який солдат спочатку «залізнобоких» Кромвеля, а потім і всієї армії міг без перешкод пройти кар’єрною драбиною до найвищих військових посад, незважаючи на свій соціальний і матеріальний стан, що було революційним нововведенням, яке значно прискорило підготовку командирів та збільшило їх компетентність, а офіцерів, які були цим незадоволені, карали, що зменшувало соціальну напругу. Цей особливий і надзвичайно важливий у військовому плані аспект був на два століття повністю втрачений із реставрацією монархії, що зіграло свою негативну роль у ході військових кампаній британської армії⁹.

Ще одним важливим фактором підтримки дисципліни була система суворих покарань про частину з яких уже згадано у цитаті Саґредо, хоча деякі з них відрізняються від його свідчень. Так, смертну кару у вигляді розстрілу або повішення в армії застосовували не лише проти заколотників, але людей, які поширювали такі ідеї¹⁰. Якщо засуджених було декілька, то шляхом жеребкування вибирали одного або двох. Шмагання застосовували проти мародерів, солдатів, які жорстоко поводилися щодо місцевого населення та різних дрібних злочинів в армії, а за богохульство та лайку язики солдатів пробивали розпеченим залізом або ув’язнювали на декілька діб¹¹. Судячи із вироків, найчастіше покарання припадали на 1647-1649 роки, тобто під час другого періоду громадянської війни, тож можна припустити, що саме у цей час відбулася трансформація армії та впровадження у ній дисципліни. Армія нового зразка також отримала свій статут, де згадуються покарання за його порушення. Щоправда, покарання у статуті відрізняються від згаданих вище і є більш жорсткими.  Так,  під  час  маршу  через  графства  солдатам  заборонено

«спустошувати і грабувати місцевості або вимагати у кого-небудь продукти, гроші…під страхом смертної кари»¹².

Таке ж покарання чекає тих, хто вкрав коня або наніс тілесної чи матеріальної шкоди власнику господарства. Смертна кара також застосовувалася щодо тих, хто відійшов від табору більше, ніж на одну милю, був знайдений сплячим або п’яним на посту, покинув бойовий стяг і втік з поля битви чи навіть кинув піку або мушкет із зарядами¹³. Судячи із згаданих вище методів покарання, пункти статуту не часто виконували в повній мірі і застосовували більш гуманні покарання у вигляді шмагання чи ув’язнення.

Мотивація і виховання солдатів також грала важливу роль. Як згадувалося вище, солдати Армії нового зразка прославилися не лише організацією і хоробрістю, але й хорошими манерами. Цьому посприяв релігійний аспект війни, оскільки поведінка солдатів згідно релігійних уявлень та дотримання відповідних релігійних правил стали надзвичайно важливими. Будучи представником радикальної пуританської течії протестантів, ще при формуванні кінного полку «залізнобоких» Кромвель приділяв особливу увагу ідеологічно- релігійному вихованню та світогляду солдатів, їх поведінки і мотивації, де встановив для цього жорсткі правила. Всі солдати Кромвеля носили при собі «Солдатську Біблію» з цитатами із Святого Письма, більшість з яких належали до Старого Заповіту¹⁴. Вони не лаялися, не пили алкоголю і не грали в азартні ігри, не брали участь у грабунках чи вбивствах цивільних або полонених і за кожне порушення жорстко каралися¹⁵. Результатом такого підходу були вищезгадані перемоги під Ґейнсборо та Марстон-Муром. Коли ж Кромвель отримав керівництво над Армією нового зразка, він почав впроваджувати ці правила на всіх військових. Основою для виховання солдата був «Солдатські катехизиси», написані у 1644 році англіканським священиком Робертом Рамом (1595-1656). У книзі описувалися правила поведінки солдатів та їх військові і релігійні обов’язки, пояснювалися причини війни проти короля і роль солдатів, мета і засоби досягнення перемоги. Крім опису поведінки і пояснення мотивації самих солдатів, у ній також описувалися обов’язки офіцерів, зокрема й у тому, щоб старанно вчити і тренувати солдатів та бути прикладом для наслідування¹⁶. Разом із «Солдатською Біблією» цю книгу носили всі солдати Армії нового зразка, тож ідеологічна складова підготовки солдатів була надзвичайно високою.

Таким чином, поєднавши жорсткі правила із суворими покараннями та ідеологічне виховання солдатів, Кромвелю і Ферфаксу вдалося протягом п’яти років перетворити погано вмотивовану і слабо дисципліновану армію, схильну до мародерства і насильства цивільних на професійну армію, солдати якої знали за що воюють, були готові виконувати складні завдання і були релігійними людьми честі, які дотримувалися військових законів і з повагою ставилися до місцевого населення та майна. Результатом цього була висока впевненість і мотивація солдатів, які не боялися програшу. Так, у битві при Дунбарі, де армія Кромвеля перебувала у критичному стані, його кіннота співала псалми перед тим, як вдарити у фланг шотландців¹⁷, а перед битвою при Дюнах один з англійських командирів пропонував за підтримки французької кавалерії атакувати 4 тисячами англійськими піхотинцями всю 15-тисячну іспанську армію, будучи впевненим у перемозі¹⁸. Дисципліна та виховання англійських солдатів, які стали характерною рисою британської армії у наступних століттях, взяли свій початок саме із реформ Кромвеля і Ферфакса в Армії нового зразка, а їх дотримання, крім суворих законів та ідеологічної підготовки, було також зумовлене тренуваннями солдатів, що дозволяло максимально ефективно використовувати різні тактичні прийоми на полі бою і воювати у складних умовах.

Покликання:

¹ The honour of the English soldiery, illustrated by the way of Parallel, betwixt them and those of the nations, in point of discipline and behavior (London: Tho. Newvomb, 1651), p. 15-24

² Brown Horatio, Studies in the history of Venice (London, Kegan Paul, Trench, 1887), p. 387

³ Мається на увазі Ост-Індія (Індія та Океанія) і Вест-Індія (острови Карибського моря), де в Англії були колонії

⁴ Brown, Studies in the history of Venice, p. 387

⁵ «Lived like good husbandmen in the country, and good citizen in the city» – Life and administration of Edwars, first earl of Clarendon, vol. 2, p. 31

⁶ November 1642: Order for disciplining the Army, Acts and Ordinances of the interregnum, 1642-1660 https://www.british-history.ac.uk/no-series/acts-ordinances-interregnum/p37a

⁷ Turner, Pallas armata, p. 223

⁸ Monday, September 20, Historical Collections of Private Passages of State: Volume 7, 1647-48: Proceedings in Parliament: September 6^th – October 2^nd, 1647, https://www.british-history.ac.uk/rushworth-papers/vol7/pp801-829#h2- 0006

⁹ У британській (як і будь-якій європейській) армії XVIII століття офіцерські посади купували за гроші, у зв’язку з чим командирами часто ставали некомпетентні люди, що найяскравіше проявилося під час війни за незалежність США. Вважається, що купівлю посад вперше скасували у революційній Франції, що дозволило талановитим солдатам з низів вибитися у генерали і добитися перемог, проте в Англії це зробили ще швидше.

¹⁰ The Army’s Martyr, or, A more ful relation of the barbarous and illegal proceedings of the court-martiall at White- Hall upon Mr. Robert Lockier (London, 1649), p. 11

¹¹ Friday, September 10 and Saturday, September 11

¹² Документы из Устава «Армии нового образца», Хрестоматия по истории Средних веков, под ред. Николая Грацианского, Сергея Сказкина, том 2 (Москва: Учпедгиз, 1949), ст. 250-251

¹³ Документы из Устава «Армии нового образца»

¹⁴ The soldiers’ pocket Bible. Issued for the use of the army of Oliver Cromwell, A.D. 1643 (Raleigh, 1860)

¹⁵ Gaulfield James, Cromwelliana: A Chronological Detail of Events in which Oliver Cromwel was engaged; from the year 1642 to his death 1658 (Machell Stace, Whitehall, 1810), p. 5

¹⁶ The Souldiers Catechisms: Composed for the Parliaments Army, Consisting of two parts (London, 1644), p. 10-26

¹⁷ Співання псалмів перед, або під час битви, було поширеним явищем серед «залізнобоких» а згодом і солдатів Армії нового зразка – Reid, Dunbar 1650: Cromwell’s Most Famous Victory, p. 74

¹⁸ The Life of James II. King of England Etc, edited by James Clarke, vol. 1 (Longman, 1816), p. 309