Львівський медієвістичний клуб, разом з Гіщинською Іриною (автор тексту), раді Вам представити неординарний та цікавий курс лекцій з історії міфології фіно-угорських народів.
Автор – Гіщинська Ірина, студентка ІІІ курсу історичного факультету ім. Івана Франка.
Лекція І. Загальна характеристика фіно-угорської міфології. Створення світу.
Лекция І. Общая характеристика финно-угорской мифологии. Создание мира.
Lecture I. General characteristics of the Finno-Ugric mythology. Creation of the world.
ВСТУП
Фіно-угорські племена – корінне населення доволі значної території Росії, а також Фінляндії, Естонії. Це фіни, карели, угорці, естонці, мордва, марійці, камі, удмурти, ханти, мансі, обські угри. Спорідненими з ними є саами. Географія розселення цих груп наступна: на заході межують зі скандинавським світом, на сході простягаються до Зауралля, на півночі доходять до берегів Білого моря, а на півдні – до Волги та її приток.
Не будемо вдаватись в політичні та ідеологічні аспекти, оскільки це не має відношення до нашої теми. De facto, ці племена були асимільовані в ході колонізаційної політики Москви, але попри все, вони не втратили своїх етнічних особливостей. Вже з ХІІ ст. можемо спостерігати перші зустрічі слов’янських народів (зокрема новгородців) з корінним населенням. В той же час спостерігаються спроби охрещення невірних. Загалом, християнізація фіно-угрів проходила досить повільно і мала надзвичайно жорстокий характер.
Чинниками, які безпосередньо вплинули на формування міфологічного світогляду фіно-угрів були, насамперед, природні та кліматичні умови. Так, Уральські гори мали надзвичайне сакральне значення. Подібно до інших міфологій, де визначне місце має Світова гора, у фіно-угрів такою “горою” були Уральські гори. Це т.зв. вісь Всесвіту чи, як її називали місцеві жителі, – Меру. Одночасно, вони уявлялись поясом, який скинув Бог-Творець на землю і називались «Земним поясом», «Зеленим Кам’яним поясом». У росіян до ХVIII ст. Урал називався «Камінь», «Великий Камінь», «Стовп».
Північний Урал. Республіка Комі
Культовими також були річки Об, Північна Дзвіна. Ми пізніше розглянемо, яке вони мали значення в світобудові. Також, особлива увага приділяється таким тваринам як ведмідь (є міф про ведмедя, який спустився з неба на землю; одночасно ведмідь цінувався, як об’єкт полювання і мав місце в поховальних обрядах; ведмедя розглядали як першопредка чи тотема; також в угро-фінських народів існує безліч свят, присвячених ведмедю), олень (міф про небесне полювання на оленя), щука (ворожий персонаж), жаба (загалом негативний персонаж, але в народу камі навпаки має хороше значення), качка (відіграє величезну роль в створенні світу).

Легенда про жінку, яка вийшла заміж за ведмедя є традиційним сюжетом в фіно-угрів
Число 7 є священним для фіно-угрів. Так, Всесвіт розділений на сім частин: Верхній і Нижній світи мають по три шари, і один шар становить власне Земля. Сім небес за сімома кольорами райдуги нараховували камі. У верховного бога обських угрів Нумі-Торума було семеро синів – покровителів Землі.
Серед своїх сусідів – скандинавів і русинів, мешканці Крайньої Півночі славились як чарівники і перевертні. Особливої слави набули в цьому саами, яких фіни і скандинави вважали чаклунами-шаманами. (Про шаманізм, як неповторне і досить самобутнє явище поговорим пізніше). Так, Біле море у вікінгів називалось Гандвік – Затока чарівників. Також існують легенди про таємничу країну Біармію, до якої плавали скандинави.

Копія «Carta Marina» (1539). Одна з найточніших карт Північної Європи того часу. В правому верхньому кутку Біармія
Говорячи безпосередньо про світотворення, варто зазначити, що загалом міфи даного циклу є подібними, але все ж кожен народ мав свої особливості. Практично у всіх міфах зазначається, що спочатку не було нічого, крім величезного Світового океану чи моря, над яким літав птах (качка, ластівка чи орел). Так, фіни і карели вірили, що світ був створений з яйця: одинока пташка літала над Світовим океаном і побачила коліно мудрого старця Вайнямьойнена (в іншому варіанті – його матері небесної діви Ільматар), яке виглядало з води. Пташка знесла яйце на коліні, але воно скотилось у воду. У карелів вже присутня дещо інша інтерпретація чи продовження даного сюжету: щука встигла проковтнути три яйця, які зніс орел. Зрештою орел спіймав щуку, розпорошив їй живіт. Так, у верхньої половини яйця було створено Небо, з нижньої – Земля, з жовтка – Сонце, з білка – Місяць, а з шкарлупи – зірки. Іжори вважали, що світ був сторений із золотого яйця, яке знесла ластівка.

Фіно-угорські підвіски ХІ – ХІІІ ст.
Естонці мають дещо відмінний міф про світостворення: синьокрила пташка літала в пошуках гнізда, знайшовши три кущі – синій, червоний, золотий, в золотому висиджує трьох синів – Місяць, Сонце, Зірку. В іншому варіанті з чотирьох яєць з’явились люди, камені, сонце і місяць. Цікавим є те, що в цього народу є уявлення про Світове дерево, яке виросло з волосся діви Півночі чи в Царстві мертвих (Маналі), чи на спині величезної щуки, чи на острові посеред моря. Власне, образ Світового дерева зустрічається і в інших угро-фінських народів, має особливе культове значення (наприклад, місце жертвопринесення в удмуртів).
Міф про створення світу у саамів є дещо подібний до попередніх, але починається з того, що спочатку не було нічого, крім голови старця. На голові були колодязі, але оскільки голова була прикрита шапкою, то вода була недоступна, поки грім не розірвав шапку. Струмочки з колодязя піднялись до неба і залили весь світ. І знову ж появляється такий персонаж як качка, яка шукає місця на воді. У цьому варіанті таким місцем стала травинка, навколо якої згодом наростає земля. Пташка висиджує п’ять яєць, з яких виходять рослини, тварини, люди. Також у саамів присутні два творці світу – Юбмел і Перкель. Тобто добрий і злий дух.

Подібне протистояння доброї і злої сил спостерігається у міфах народу камі. Власне, тут виступають такі творці світу, як Ен і Омоль. Міф говорить, що ці два персонажі вилупилися з двох яєць, які знесла качка в первісному океані. Ще два яйця впали в океан. Качка просить своїх синів (Ена і Омоля) дістати ці яйця і розбити об її тіло, а сама піднімається в повітря і розбивається. Її тіло стає основою землі. Ен творить світ і Сонце на тілі матері з однієї частини яйця, а з іншої – своїх помічників. Омоль створює Місяць, болота, озера і злих духів.
Така ж суперечність доброго бога і злого є в удмуртській міфології. Власне, цей народ перейняв багато від тюркської традиції і від ісламу. Творцями тут виступають брати Інмар і Керемет. Качка тут не присутня, але загалом удмурти шанують лебедів. Марійці вважали творцем світу «Великого Бога» – Кугу Юмо. Тут також присутня качка, яке знесла два яйця, з яких вилупились Юмо (Кугу Юмо) і Йин – дві протилежні сили.
У мордви і обських угрів міфи про створення світу мають подібні елементи, з вище згаданими. У мордви птах висиджує три яйця на Світовому дереві посеред землі. В обських угрів качка ниряє у воду і дістає землю.
Загалом, присутніми є міфи, в яких йдеться про те, що земля була вийнята з води злим духом, за велінням доброго духа. Це вже відгуки інших традицій.

Світобудова в угро-фінських народів була наступною: Всесвіт ділився на три світи. В центрі Верхнього світу була Полярна зірка, яка своїм краєм зачіпала верх Світової гори чи дерева. Середній світ омивався водами Світового океану (подібно скандинавській міфології). З Півдня на Північ в потойбічний (Нижній) світ холоду і мороку текла величезна річка (вже було згадано про роль ріки). Власне, помітним є протистояння Півночі і Півдня. Південь завжди в уяві був країною тепла і світла, «Країною Птахів», оскільки птахи летять в південному напрямку. І навіть Молочний шлях на небі був «Шляхом Птахів».
Далі буде!
Із зауваженнями, пропозиціямии чи запитаннями просимо звертатись до – Владислав Кіорсак
e-mail – Vlad.kiorsak@gmail.com
А також, у Facebook –

Скопійовано на aera vulgaris.
ПодобаєтьсяПодобається