Львівський медієвістичний клуб, разом з Владиславом Кіорсаком (автор тексту), раді Вам представити неординарний та цікавий курс лекцій з історії скандинавської міфології. 

 Культурний феномен Ісландії та питання релігійного синкретизму

Культурный феномен Исландии и вопросы религиозного синкретизма

The cultural phenomenon of Iceland and the issue of religious syncretism

     Традиційно викладання матеріалу з міфології в історичному контексті починається з характеристики джерел. Ми ж вважаємо за краще охарактеризувати середовище виникнення джерел та їх умови – культурні, природні, історичні, тощо. Так вийшло, що місцем консервації язичницької релігії, мови, культури скандинавських народів стала Ісландія. У зв’язку з її територіальною відірваністю від континентальної Європи вона зуміла виключити західноєвропейські впливи у всіх сферах суспільного життя і зберегти первісну народну традицію.

Ісландія була випадково відкрита близько 850 р.(можливо раніше) скандинавськими моряками , що збились з курсу. Відкриття такого великого незаселеного острова в умовах жорсткої нестачі землі призвела до масового переселення всіх прошарків скандинавського суспільства. Оскільки ресурси були більш-менш однаково розподілені на території острова, заселення Ісландії відбувалось рівномірно.

Політичним феноменом ісландського суспільства є те, що в умовах постійної боротьби за владу емігрантам вдалось витворити демократичне, республіканське суспільство, що керувалось не владою конунгів та ярлів, а загальнонародним зібранням – альтингом (створено у 930 р.). При цьому вдалось установити загальнонародний судовий орган, що базувався на принесених з Скандинавії нормах звичаєвого права. В Ісландії утворилось суспільство рівних, родова знать – годі, не керувала арміями, а представляла інтереси певного прошарку суспільства на альтингу.Разом з нормами звичаєвого права переселенці принесли релігійні вірування та звичаї. Сюди були перенесена й усна фольклорна традиція. Особами, що здійснювали релігійний культ очевидно були знатні люди – годі, інститут жрецтва не знайшов тут свого розвитку.

Після невдалих спроб християнізувати Ісландію норвезький король Олаф Трюнгвассон вдався до агресивної політики, закривши торгові порти для ісландських торговців і погрожуючи розправою над взятими в полон ісландськими купцями в Норвегії. З рештою в 1000 р. місіонерам вдалось християнізувати частину ісландців. Незабаром між язичницькою і християнською партіями виник конфлікт, що призвів до військових сутичок між цими двома таборами. В трактаті « Книга про ісландців» зазначається, що питання релігійних суперечок було вирішено на альтінзі консенсусом між двома партіями. Згідно з цим рішення всі люди мали хреститись, однак в побуті зберігались старі закони і язичницькі культи не заборонялись. Священиками переважно ставали ті ж годі – служителі язичницького культу. Зрозумілою є неприязнь християнства в Ісландії, оскільки ця релігія найбільше сприяла утвердженню централізованої королівської влади яка так і не витворилась у Ісландії.

Впровадження християнства на перших етапах майже ніяк не вплинуло на суспільне життя ісландців. Створена церква на протязі двох століть розвивалась автономно від Римської  курії. При цьому суспільство зуміло перейняти західноєвропейські здобутки, розширивши культурні горизонти. Одним з найважливіших таких елементів було перейняття латинської абетки, що була пристосована до скандинавської народної мови.

Фонетичне письмо, що прийшло на зміну рунічному призвело до записування усної народної традиції, в середовищі християнської церкви. Це було унікальним явищем в світовій історії, коли в умовах християнізації активно записувались язичницькі перекази. Саме з цього періоду до нас дійшли найважливіші джерела скандинавського язичництва Молодша та Старша Едда. Автором Молодшої Едди історики вважають першого відомого ісландського письменника Сноррі Стуруссона, вченого, що жив XIII ст. упорядника саг про норвезьких конунгів, та автора знаменитого твору «Коло Земне».

Існує думка, що твори записувались під впливом античної культури, однак скандинавська фольклорна традиція мала надзвичайно глибоке коріння і жила разом з розвитком її носіїв, вбираючи певні історичні реалії. Ісландська культура розвивалась відмінно від інших європейських країн, насаджуючись на одвічну ісландську самобутність західноєвропейські впливи давали цілком своєрідні результати. Всюди в Європі введення християнства супроводжувалось викоріненням народної язичницької традиції. У всій Європі середньовіччя було періодом панування церковної ідеології. В Ісландії середні віки були епохою небаченого розквіту літератури, що була абсолютно не притаманна церковному суспільству, хоча й часто витворювалась в монашому середовищі.

Зображення бога Одіна з рукопису Молодшої Едди

Зразок тексту Молодшої Едди

Титульний лист Молодшої Едди.

   Снорі Струлуссон

P.S. Далі буде!

З питань рекомендованої літератури,звертайтесь на

Vlad.Kiorsak@Gmail.com

або

Дмитро Димидюк