АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 2. Номер 1-2, січень-червень 2018 ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА»

АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ Том 2. Номер 1-2, січень-червень 2018 ВИПУСК «ІСТОРІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПРАВА» АННАЛЫ ЮРИДИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ ВЫПУСК «ИСТОРИЯ И ГЕОГРАФИЯ СРЕДНЕВЕКОВОГО ПРАВА» THE ANNALS OF LEGAL HISTORY ISSUE «THE HISTORY AND GEOGRAPHY OF THE MEDIEVAL LAW» АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ – український періодичний науковий журнал, присвячений проблематиці всесвітньої та вітчизняної історії права. Видається щоквартально у формі…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В СПЕЦІАЛЬНОМУ ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

Науковий журнал «Аннали юридичної історії» Міжнародний центр громадянської політології при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ЗАПРОШУЮТЬ АВТОРІВ до участі в формуванні спеціального Випуску 3-4 за 2018 р. Наукового журналу «Аннали юридичної історії»! Тема випуску: «УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО 1918 р.»  Статті, рецензії та хроніка приймаються до 14 грудня 2018 р.  Публікація всіх матеріалів…

ПАДЕНИЕ ЗАПАДНОЙ РИМСКОЙ ИМПЕРИИ: ЮРИДИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОЦЕССА

ПАДЕНИЕ ЗАПАДНОЙ РИМСКОЙ ИМПЕРИИ: ЮРИДИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОЦЕССА ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ЮРИДИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОЦЕСУ FALL OF THE WESTERN ROMAN EMPIRE: LEGAL RECONSTRUCTION OF THE PROCESS Автор – Виктор МЕЛЬНИК, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко e-mail: melnyk1996ethnology@gmail.com Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції  ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО Автор розглядає процес падіння Західної Римської…

«ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: АБАВЯЗКІ ЎЛАДАРА ПЕРАД ГРАМАДСТВАМ І ЯГО АДКАЗНАСЦЬ ЗА ІХ ПАРУШЭННЕ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ СТАРАЖЫТНАЙ РУСІ І СКАНДЫНАВІІ).

«ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: АБАВЯЗКІ ЎЛАДАРА ПЕРАД ГРАМАДСТВАМ І ЯГО АДКАЗНАСЦЬ ЗА ІХ ПАРУШЭННЕ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ СТАРАЖЫТНАЙ РУСІ І СКАНДЫНАВІІ). «ДВОРЪ ЖЬ КНЯЖЬ РАЗГРАБИША…»: ОБОВ’ЯЗКИ ПРАВИТЕЛЯ ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ І ЙОГО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА СКАНДИНАВІЇ). DUTIES OF THE RULER TO THE SOCIETY AND RESPONSIBILITY FOR VIOLATING THEM (BASED ON THE…

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» ISSN 2520-2553 Запрошуємо авторів до публікації статей, рецензій та інших наукових матеріалів в третьому і четвертому випусках наукового журналу «Аннали юридичної історії», присвячених історії права слов’янських народів і держав з найдавніших часів до кінця ХХ століття. Журнал «Аннали юридичної історії» є науковим виданням з індексацією в наукометричної…

«ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ

Историко-правовая наука, пожалуй, как никакая другая из юридических дисциплин, находится в  постоянном поиске наиболее точной терминологии, адекватно отражающей смысл и содержание изучаемых явлений. Этот не прекращающийся поиск вполне объясним самой природой истории права как науки одновременно юридической, то есть находящейся в дефинитивных координатах современного правоведения, и исторической, то есть связанной необходимостью строгого следования терминам, получившим определение в ту или иную эпоху в прошлом. В многоуровневой системе категорий, вошедших в понятийный аппарат истории права, особняком стоит группа дефиниций expost – понятий, получивших название в дальнейшем историческом процессе при осмыслении и концептуализации ушедших в прошлое явлений и процессов. К подобным понятиям относится и термин «средневековое право» [4, 5]. Казалось бы, вполнеочевидный с точки зрения общеизвестной периодизации истории термин должен был вполне органично войти в историко-правовую науку. Однако, в традицию историко-правовой науки советского периода, частично поддерживаемую и современными исследователями, вошло использование понятия «феодальное право» для обозначения всех правовых явлений соотносимых с определенной общественно-экономической формацией.

РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ

Следует подчеркнуть, что в юриспруденции предметом рецепции явилось преимущественно римское частное право. Наоборот, римское публичное право «умерло с падением Рима». Однако с тех времён и до наших дней в публичном праве многих стран создаются и действуют Сенаты как верхние палаты парламентов (Италия, США, Франция и др.), а также все еще существует изобретенный римлянами титул императора (Япония). Издревле были взяты на вооружение и многие другие названия римских публично-правовых институтов (деликтология от delictum, например). Вместе с тем необходимо понимать, что эти заимствованияникак не являются истинным «воскрешением римских государственных учреждений»

ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ

Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Звичаєве право в Скандинавії є важливим структурним елементом середньовічного права Європи, оскільки сягало своїми коренями традицій давньогерманського права та мало суттєвий вплив на генезу правової системи Руської держави та окремих країн Західної Європи. При цьому, на відміну від Русі, писемних джерел, які б ілюстрували суспільне життя Скандинавських королівств є доволі багато. Більшість з цих джерел датуються більш пізнім часом, оскільки латинська абетка була пристосована до давньоскандинавської мови лише в ХІ ст. Звісно, що інформацію з цих джерел не можна сприймати дослівно, оскільки такі свідчення є ретроспективними і відображають скоріше атмосферу того часу, в якому вони творились, аніж того, про який говорить автор. Однак, часто в основі саг, особливо легендарних, лежали епічні твори, які побутували досить довгий час в усній формі і базувались на реальних історичних подіях.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПРО МІЖНАРОДНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

У сучасній зарубіжній та українській науковій літературі питанню природи і сутності громадянського суспільства як соціального явища приділяється досить велика увага. Разом із тим спостерігається методологічна невизначеність, нечіткість і навіть суперечність у тлумаченні базових засадничих положень. Особливо це стосується проблем людини і її свободи в облаштуванні і забезпеченні свого буття як в матеріальному, так і в духовному світі. Виходячи із вищенаведеного, пропонуємо провести міжнародну дискусію на тему:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Дискусія відбудеться у формі наукової конференції 24-25 квітня 2017 року.