Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука,…
Позначка: culture
Сноррі Стурлусон — батько скандинавського міфу
Сноррі Стурлусон — найвидатніший представник давньоскандинавської історіографії, автор найвизначніших творів середньовічної ісландської писемності, таких як “Коло Земне” та “Молодша Едда”. Ці твори побудовані на основі стародавніх саг, а також усної творчості, однак Сноррі був перший, серед скандинавських істориків, хто вдався до критики цих джерел.
«ФЕОДАЛЬНОЕ ПРАВО» ИЛИ «СРЕДНЕВЕКОВОЕ ПРАВО»: К ВОПРОСУ О ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТИ
Историко-правовая наука, пожалуй, как никакая другая из юридических дисциплин, находится в постоянном поиске наиболее точной терминологии, адекватно отражающей смысл и содержание изучаемых явлений. Этот не прекращающийся поиск вполне объясним самой природой истории права как науки одновременно юридической, то есть находящейся в дефинитивных координатах современного правоведения, и исторической, то есть связанной необходимостью строгого следования терминам, получившим определение в ту или иную эпоху в прошлом. В многоуровневой системе категорий, вошедших в понятийный аппарат истории права, особняком стоит группа дефиниций expost – понятий, получивших название в дальнейшем историческом процессе при осмыслении и концептуализации ушедших в прошлое явлений и процессов. К подобным понятиям относится и термин «средневековое право» [4, 5]. Казалось бы, вполнеочевидный с точки зрения общеизвестной периодизации истории термин должен был вполне органично войти в историко-правовую науку. Однако, в традицию историко-правовой науки советского периода, частично поддерживаемую и современными исследователями, вошло использование понятия «феодальное право» для обозначения всех правовых явлений соотносимых с определенной общественно-экономической формацией.
ТРАДИЦІЯ САРМАТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: МІЖ СКІФСТВОМ І ШЛЯХЕТСЬКИМ ІДЕАЛОМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Ідеологія, що здатна вплинути на формування і становлення високорозвиненого громадянського суспільства є поняттям, що рівнозначне «ідеальній державі» Платона. Зважаючи на розвиток політико-антропологічного та громадянсько-політологічного підходів до аналізу проблеми, ми вирішили написати нарис з історії однієї східноєвропейської елітотворчої традиції –сарматизму.
РИМСКОЕ ПРАВО: ВЗГЛЯДЫ НА РЕЦЕПЦИЮ
Следует подчеркнуть, что в юриспруденции предметом рецепции явилось преимущественно римское частное право. Наоборот, римское публичное право «умерло с падением Рима». Однако с тех времён и до наших дней в публичном праве многих стран создаются и действуют Сенаты как верхние палаты парламентов (Италия, США, Франция и др.), а также все еще существует изобретенный римлянами титул императора (Япония). Издревле были взяты на вооружение и многие другие названия римских публично-правовых институтов (деликтология от delictum, например). Вместе с тем необходимо понимать, что эти заимствованияникак не являются истинным «воскрешением римских государственных учреждений»
ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ
Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій
РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Звичаєве право в Скандинавії є важливим структурним елементом середньовічного права Європи, оскільки сягало своїми коренями традицій давньогерманського права та мало суттєвий вплив на генезу правової системи Руської держави та окремих країн Західної Європи. При цьому, на відміну від Русі, писемних джерел, які б ілюстрували суспільне життя Скандинавських королівств є доволі багато. Більшість з цих джерел датуються більш пізнім часом, оскільки латинська абетка була пристосована до давньоскандинавської мови лише в ХІ ст. Звісно, що інформацію з цих джерел не можна сприймати дослівно, оскільки такі свідчення є ретроспективними і відображають скоріше атмосферу того часу, в якому вони творились, аніж того, про який говорить автор. Однак, часто в основі саг, особливо легендарних, лежали епічні твори, які побутували досить довгий час в усній формі і базувались на реальних історичних подіях.
Вплив германо-скандинавської міфології на творчість Дж. К. Ролінг
Ажіотаж навколо «хлопчика, що вижив» не вщухає і по цей день. Час від часу можна натрапити на цікаві статті, де книги про Гаррі Поттера виступають у досить несподіваному світлі. Російське православ’я вже багато років намагається безуспішно «вивести на чисту воду» загрозу всього християнського світу і богохульницю Дж. К. Ролінг. Наприклад, диякон Андрій Кураєв написав довжелезну статтю про привчання письменницею дітей до окультизму, сатанізму і кривавих жертвоприношень.
Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища
Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.
Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу
Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.
Львівський історичний клуб 