Генеалогія в Середньовічному Скандинавському соціумі відігравала надзвичайно важливу роль. На відміну від Західної Європи, де родова пам’ять нараховувала максимум три покоління, скандинави могли перелічити своїх предків які жили сотні років тому.
Особливу роль генеалогія відігравала в дописемний період, оскільки тоді вона була способом формування історичної пам’яті та передачі історичних знань.
У дослідженні акцентується увага на тому, що армія не завжди підтримувала політику імператорів-іконоборців, а в окремих випадках виступала на захист ікон. У статті визначено, що перші представники ісаврійської династії використовуючи власний авторитет і зовнішньополітичні успіхи перетворили армію на соціальну базу для популяризації іконоборських ідей. У свою чергу імператор Лев V Вірменин не виступав, як ініціатор іконоборських настроїв серед військових, а був виразником опозиційного відношення армії до ікон.
У своїх рефлексіях ми підемо далі, стверджуючи, що історичної правди, як такої – не існує, адже будь-який текст, теорія, інтерпретація чи ще щось, як продукт людської діяльності – суб’єктивні, тому в принципі ми не можемо отримати об’єкивної правди. Вважаємо, що сам термін варто вживати в значенні “історичної дійсності” (historical validity), де дослідник старатиметься суб’єкивно відобразити об’єктивну дійсність минулого.
У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями.
На перший поглад може здатися, що візантійського імператора VІ ст. Юстиніана І та лідера фашистів міжвоєнного періоду ХХ ст. Беніто Муссоліні нічого не об’єднує. Чи справді це так? Спробуємо зараз визначити.
У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону.
Дана стаття висвітлює позицію папської курії під час боротьби династій Анжу, Пршемисловичів та Віттельсбахів за корону угорського королівства на початку XIV століття. Особлива увага приділяється діяльності папи Боніфація VIII, чия активна діяльність дозволила Карлу Роберту Анжуйському утвердитися на троні Угорщини.
Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Військово-історична дружина Чорна Галич Звіт з відкритого засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства Лектор – Ярема Іванців (очільник клубу реконструкторів “Чорна Галич”) Розвиток суспільства, це розвиток конкретної людини. Розвиваючи себе і…
Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Звіт з відкритого засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: ЧОМУ ПАЛЕОГРАФІЯ ЦЕ НУДНО? Одним із найбільш проблемних предметів для студентів-істориків є палеографія. В ході її вивчення студенти зіштовхуються з багатьма труднощами. Зокрема, для більшості є незрозумілою дуже заплутана…
Відкрите засідання Львівського медієвістичного клубу
на тему:
Військово-історична реконструкція середньовіччя, як інструмент розвитку суспільства
Зустріч відбудеться 7 жовтня (п’ятниця) о 10-10.
Місце зустрічі – 313 ауд. Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1)
Лектор – Ярема Іванців, очільник клубу реконструкторів “Чорна Галич”.
Львівський історичний клуб 