У статті розглядаються зовнішньополітичні ініціативи короля Англії Іоанна Безземельного у 1205–1215 рр. Основним завданням його зовнішньої політики в цей період було повернення втрачених територій у попередніх війнах і відновлення цілісності Анжуйської імперії. Автор аналізує, також причини конфронтації з папством, його перебіг та наслідки для Плантагенетів. В процесі цього, автор простежує чинник впливу Філіпа II Августа у загострені цієї політичної кризи. Також, автор аналізує останню спробу Іоанна Безземельного здолати короля Франції у війні 1214 р. Автор приходить до висновку, що політична непослідовність англійського короля, його нерішучість у відповідальні історичні моменти – були основними факторами, через які Плантагенети зазнали поразки від Капетінгів у першій чверті XIII ст.

В Середні віки, Католицька церква мала великий вплив на внутрішньополітичне життя Англійського королівства. Кожен король намагався поставити на єпископські кафедри лояльних до себе людей. Коли Вільгельм Завойовник (1066–1087) переміг Гарольда (1066) у битві при Гастінгсі у 1066 р., він відразу розпочав замінювати англо–саксонське вище духовенство на нормандське. Невдовзі серед єпископів Англії залишилося лише двоє місцевих англо–саксів.