Таким чином, студентство як соціальна верства у Середньовіччі було захищене численними привілеями церкви та власне університетів. Студенти часто зловживали цим статусом і це неминуче викликало обурення міщан. Історичні документи засвідчують численні взаємні каральні вилазки, в яких гинули як студенти, так і містяни. Містобезперечно страждало від студентства, однак і мало з цього неабиякий зиск – від університетудо міської казни щорічно перераховувалися доволі значнікошти, що зазвичай повністю перекривали витрати на лагодження зіпсованого студентами комунального майна та елементів інфраструктури.
Позначка: Європа
ДОГОВІР З ДИЯВОЛОМ: ЗАХІДНА І СХІДНА ТРАДИЦІЇ
Укладання договору людини з Дияволом – один з найпоширеніших елементів демонології Середньовіччя та ранньомодерного часу як на Заході, так і на Сході. Така популярність сприяла обростанню цього елементу міфами та вигадками, які були пов’язані з фольклорними особливостями регіонів як тоді, так і сьогодні. Мета цієї статті – простежити традицію появи та формування власне самого явища укладання договору з Дияволом, виявити відмінні та спільні риси у формуванні та ставленні до угоди на Заході та на Сході, провести ґрунтовний аналіз основних способів та елементів процесу укладання договорів на підставі демонологічних творів та матеріалах судів, а також висвітлити можливі варіанти завершення угоди з Дияволом.
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЯРМАРКИ І МИТНИЦІ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У РОЗВИТКУ БЕРЕЗЬКОГО КОМІТАТУ
У статті досліджено економіку, торгівлю, митниці Березького комітату, а також мости і броди, які посідали важливе місце в торгівлі у період середньовіччя. Детально проаналізовано документи, літературу, матеріальні джерела та споріднені з темою найважливіші історіографічні праці.
Генеалогія в Середньовічній Скандинавії
Генеалогія в Середньовічному Скандинавському соціумі відігравала надзвичайно важливу роль. На відміну від Західної Європи, де родова пам’ять нараховувала максимум три покоління, скандинави могли перелічити своїх предків які жили сотні років тому.
Особливу роль генеалогія відігравала в дописемний період, оскільки тоді вона була способом формування історичної пам’яті та передачі історичних знань.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ІТАЛІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у 50-х роках XV ст.
У статті розглянуто становище Апенінського півострова в середині XV ст. Середина XV ст. стала відправною точкою для формування ренесансної історії Італії, а також роздробленості, закладеної внаслідок італійських воєн. Важливу роль відведено Лодійському мирному договору як системі італійського концерту, тобто системі міри противаг, яка згодом стане основним принципом ведення міжнародної політики та дипломатії.
ПОЛЬСЬКО-НІМЕЦЬКІ ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI ст.
У статті розглянуто відносини між польськими та німецькими церковними структурами в другій половині ХІ ст. Крізь призму внутрішньополітичного життя Польщі та політичіної історії німецьких земель, а також процесів християнізації словянських теренів зроблено спробу визначити розвиток польсько-німецьких церковних відносин у другій половині ХІ ст. Визначено ознаки стабілізації міждержавних відносини у цей період, розглянуто поморські походи 90-х років ХІ ст. як засіб покращення стосунків між польськими та німецькими церковними інституціями.
ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЛАТИНО-ЄРУСАЛИМСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ (1099–1187)
ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЛАТИНО-ЄРУСАЛИМСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ (1099–1187) ЦЕРКОВНЫЕ ОТНОШЕНИЯ В ЛАТИНО-ИЕРУСАЛИМСКОМ КОРОЛЕВСТВЕ (1099–1187) THE CHURCH AFFAIRS OF THE LATIN KINGDOM OF JERUSALEM (1099–1187) Автор – Олег Друздєв, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Стаття опублікована у першому друкованому збірнику статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу“ У статті зроблена спроба узагальнити та реконструювати історію християнської Церкви обох обрядів в…
РОЗКОЛ ВСЕЛЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ 1054 р. ТА СПРОБИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
У статті висвітлено особливості сприйняття церковного розколу 1054 р. в країнах Західної Європи ХІ–ХІІІ ст. Розглянуто спроби подолання церковного розколу на прикладі відносин між представниками Західної та Східної Церков, зокрема, скликання соборів, що мали на меті поновити церковну єдність.
Як українці сприймають середньовіччя? (РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ)
Команда Львівського медієвістичного клубу дякує усім небайдужим, які долучилися до нашого опитування. Протягом двох тижнів тестування пройшло 618 респондентів. Майже половина опитаних – це люди, які є так чи інакше дотичні до історичної науки. Тому, щоб детальніше проаналізувати результати дослідження, наша команда ближчим часом вивчить всі анкети та згрупує результати досліджень за наступними категоріями – “історики” та “неісторики”. Це робиться для того, щоб краще побачити світогляд пересічних українців, які не є прямо дотичними до історичної науки. На основі цих даних будуть написані науково-популярні статті, які проаналізують подані стереотипи та звернуть увагу на основі проблеми української медієвістики.
Як українці сприймають середньовіччя? (соціологічне опитування)
11 коротеньких питань. Відповідайте відразу (вибирайте те, що перше спало на думку). Тривалість – не більше 4 хв. Правильних варіантів відповідей взагалі не існує !
Мета опитування – зрозуміти, як українці сприймають епоху середніх віків та які стереотипи побутують серед них. На основі цих даних будуть написані науково-популярні статті, які проаналізують подані стереотипи та звернуть увагу на основі проблеми української медієвістики.
Львівський історичний клуб 