Чому ведмідь зазнав поразки у середньовічній битві за популярність? Why the bear was defeated in medieval battle for popularity? Автор – Іванна Федорос, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка З епохи палеоліту культ ведмедя був одним з найбільш поширених зооморфних культів в Північній півкулі. Пов’язана з ним надзвичайно багата міфологічна традиція продовжувала існувати в…
Позначка: Європа
Чому в середньовічній геральдиці леопард є особливим різновидом лева?
Чому в середньовічній геральдиці леопард є особливим різновидом лева? Why in the medieval heraldry the leopard is a special kind of lion? Автор – Іванна Федорос, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка З того моменту, як лев набуває вираженого христологічного значення і покращує свої позиції в багатьох сферах, перед письменниками і художниками постає делікатне…
МІФОЛОГІЧНІСТЬ ЧИ ІСТОРИЧНІСТЬ ОБРАЗУ РАҐНАРА ЛОДБРОКА
Багато істориків займались вивченням біографії легендарної особистості скандинавських саг – Раґнара Лодброка (рис. 1), напади якого сколихнули чи не всю Європу. Однак, залишились «білі плями» у вивченні його постаті. Метою означеної статті, є детальний аналіз історичних фактів і даних саг, які б розкрили його історичність, та характеристика набігів вікінгів на Францію у 845 р. Цього року датчани продемонстрували вміння наносити удар одразу по декількох місцях атлантичного узбережжя. Першими під удар норманів потрапили землі Західно-Франкського королівства. В березні норманська флотилія у складі 120 кораблів увійшла у гирло р. Сени, й продовжила свій рух вверх по течії, що відзначалося стратегічно важливими пріоритетами вікінгів. Сен-Бертенські аннали свідчать про те, що ніхто не наважувався стати їм на заваді.
Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного»
Звіт з конференції «Феномен Європи від традиційного до сучасного» Нещодавно завершилася міжнародна конференція молодих дослідників «Феномен Європи». Це вже друга така подія для нашої організації. Цього разу нашими співорганізаторами була організація #HistArt. Традиційно, всі події розгорталися в стінах Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Ів. Франка. За два дні конференції у ній встигло взяти участь майже 50 доповідачів,…
Військові можливості флоту вікінгів
Військові можливості флоту вікінгів Military capabilities of the vikings fleet Автор – Базюк Христина, студентка-магістр історичного факульту ЛНУ ім.І.Франка Основним військовим формуванням вікінгів був ледунг («leiðangr») – місцеве рекрутоване військо боєздатних чоловіків, яке було переважно морською силою, «бо єдиними воїнами, яких можна уявити в тому суспільстві, були моряки»[1]. Спершу участь у військово-морських силах була добровільною. Тільки згодом ланд-конунґи поступово…
ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”
В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю.
Хто такі катари? Правда про “хранителів Священного Грааля”
Катарська доктрина передбачала якнайбільше відсторонення від світу, катари були зобов’язані привчати себе до найбільш суворих форм аскетизму. Суттєво, що такий суворий аскетизм не був імперативом для кожного віруючого, адже і серед катар ми бачимо певний розподіл. Катарські общини включали в себе дві категорії вірних: священиків, які вели аскетичне життя, та мирян, які жили звичайно, могли вступати у шлюб, займатись якимось ремеслом, мати власне майно і при цьому тільки старатись жити праведно і чесно. Перших називали «досконалими»: постійно одягнуті в чорне, вони жили дуже скромно, зберігали цілковиту доброчесність, були вегетаріанцями, і основним їхнім завданням було проповідування своєї віри. Цікаво, що «досконалим» міг стати як чоловік, так і жінка. Такий спосіб життя забезпечував їм звільнення душі після смерті тіла. Других називали просто віруючими, які не намагались наслідувати життя «досконалих», але надіялись, що віра останніх принесе спасіння і їм, тому вони повинні жити чесно, праведно і гідно поваги.
МІЖНАРОДНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПАПСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ІСТОРІОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
У статті розглядається історія становлення юридичного статусу Ватикану в середні віки. Автор інтерпретує відносини Святого Престолу з країнами середньовічної Європи через призму доктрини міжнародного права.
РЕНЕССАНС И ПОСТМОДЕРН: МОДЕЛИ ЛИЧНОГО И СОЦИАЛЬНОГО БЫТИЯ
Статья посвящена проблемам сравнительного анализа процессов развития национального самосознания и культуры в эпохи Ренессанса и Постмодерна. Раскрываются основные аспекты цикличности развития национального самосознания и культурного развития в разные исторические эпох
Бандура Юрій. Культові споруди “тінґи” як дороговказ міграцій готів до Північного Причорномор’я (І – ІІІ ст. н. е.)
В запропонованій роботі увага приділяється процесу просування германських племен готів з Південної Прибалтики до Північного Причорномор’я шляхом висвітлення певних чинників, в даному випадку це світоглядні, символічні складові, що доволі часто оминалися дослідниками надаючи перевагу політичним, економічним, соціальним факторам, утім, безумовно, що і ті, і інші однаковою мірою впливали на події. Тут ми зосереджуємося на ролі германських тінґів, кам’яних кіл і їх значення у пошуках готами своєї «жаданої землі» Ойум. Передусім вкрай важливим є необхідність аналізу траєкторії просування германців в співвідношенні з інтелектуальними положеннями, писемними джерелами та археологічними знахідками. Отримуючи світоглядну картину германського суспільства на основі літературної спадщини, яка відбиває історичні реалії, цілком припустимо вважати, що готська експансія мала певний причинний та супровідний міфологічний підтекст. Належне уваги й те, що хоч і непрямо та певний інтерес до цього мали і філософи, які, звісно не займалися цим спеціально. Так відомий німецький філософ М. Хайдеґґер, котрий у власних працях робив спроби осмислювати поняття речей, не пройшов осторонь давньогерманського слова «тінґ», якому надавалося чільне місце і відповідно тлумачилося в своєму первинному значенні. Важко оминути також концепцію Ф. Ніцше щодо ідеї вічного повернення, яка дає зрозуміти про циклічність буття, оскільки в нашому питанні вона відкриває, принаймні окреслює сутність процесів, екстраполюючи до міграційних рухів германських племен початку нашої ери.
Львівський історичний клуб 