Символізм традиційних орнаментів The symbolism of traditional ornaments Протягом багатьох віків наші предки використовували мистецтво для інтерпретації світу, який їх оточував. Природні стихії та явища зображувалися в особливий спосіб і з плином часу перетворилися в особливу знакову систему. Ця система продовжує використовуватися у народній традиції і стала основою для українського традиційного мистецтва. Така символіка передається…
Позначка: Слов’яни
Збруцький ідол як витвір мистецтва
Збруцький ідол як витвір мистецтва Zbrutsky idol as a work of art Автор – Марія Лаврів, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Перш ніж вести мову безпосередньо про Збруцький ідол, варто з’ясувати, яке визначення має слово «ідол». У Великому тлумачному словнику української мови ми знаходимо наступні визначення цього слова. У прямому значенні ідол…
Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2
Вікінги на Русі до 882 року: Руський каганат. Частина 2 Викинги на Руси до 882 года: каганат Руси. Часть 2 Vikings on Rus’ until 882: Rus’ Khaganate. Part 2 Автор – Гамма Юлія, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка Дана стаття присвячена етимології головних термінів та понять, які використані при дослідженні теми. Етимологія – це наука,…
Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища
Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.
Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу
Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.
В пам’ять про дослідника – Филипчук М. Слов’янські поселення VIII–X ст. в українському Прикарпатті
31 липня 2016 р. відійшов у вічність видатний український археолог Филипчук Михайло Андрійович (1955-2016), директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І. Франка. Наше товариство висловлює глибоке співчуття рідним та близьким у зв’язку зі смертю Михайла Андрійовича.
Напевно, найбільшою похвалою для будь-якого вченого є те, щоб його ім’я жило вічно, а його праці користувалися попитом і в далеких нащадків. Саме тому, хочемо опублікувати анотацію до “magnus opus” Филипчука М. А. – Слов’янські поселення VIII–X ст. в українському Прикарпатті (2012 р.)., щоб ні його праця, ні сам автор не були забутими!
Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?
Бачимо, що контакти русів та слов’ян з народами Закавказзя (зокрема й вірменами) мають доволі довгу та цікаву історію. Руси відігравали роль не тільки грабіжників та воїнів, але були й промоутерами Київської Русі, рекламуючи її на Закавказзі, через що місцеві хроністи вже мали певне враження про це державне утворення. Зауважимо, що справжні контакти між двома світами почалися лише із прийняттям християнства Руссю, коли остання увійшла не тільки в світ християнських держав, але стала частиною “ромейської цивілізації”, де була й Вірменія.
Курс лекції з геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Лекція V: Візантійсько-хозарські стосунки. Арабо-хозарська війна 732-737 рр. та її наслідки.
Львівський медієвістичний клуб, разом з Мельницьким Тарасом (автор тексту), раді Вам представити короткий та водночас цікавий курс лекцій із геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Лекція написана у співавторстві з Димидюком Дмитром. Метою даного курсу лекцій є ґрунтовно і всебічно оцінити зовнішньополітичну діяльність візантійського імператора Константина V (741-775), проаналізувати успіхи і невдачі його зовнішньої політики. Окрім цього ми розглянемо зовнішньополітичне…
Львівський історичний клуб 