«ВІЙСЬКОВА РЕВОЛЮЦІЯ» В КОЗАЦЬКОМУ, ПОЛЬСЬКОМУ ТА МОСКОВСЬКОМУ ВІЙСЬКУ (КІНЕЦЬ XVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) «ВОЕННАЯ РЕВОЛЮЦИЯ» В КАЗАЦКОМ, ПОЛЬСКОМ И МОСКОВСКОМ ВОЙСКЕ (КОНЕЦ XVI – ПЕРВАЯ ПОЛОВИНА XVII В. THE «MILITARY REVOLUTION» IN THE COSSACK, POLISH AND MUSCOVITE ARMY (THE END OF THE XVI – THE FIRST HALF OF THE XVII C.) Автор –…
Позначка: Річ посполита
ТРАДИЦІЯ САРМАТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: МІЖ СКІФСТВОМ І ШЛЯХЕТСЬКИМ ІДЕАЛОМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Ідеологія, що здатна вплинути на формування і становлення високорозвиненого громадянського суспільства є поняттям, що рівнозначне «ідеальній державі» Платона. Зважаючи на розвиток політико-антропологічного та громадянсько-політологічного підходів до аналізу проблеми, ми вирішили написати нарис з історії однієї східноєвропейської елітотворчої традиції –сарматизму.
ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИЛИ У ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ТА РАННЬОМОДЕРНОМУ ЛЬВОВІ?
Історія Львова доказує, що місто – це не будівлі. Львів – це люди різних національностей, різних культур та віросповідань. Саме мультикультурність міського простору формує повагу та терпимість до іншого, що є актуальним для сьогодення. У Львові, в різний час, можна було почути німецьку, польську, українську, угорську, вірмено-кипчацьку, ідиш, сефардську, італійську, грецьку, османо-турецьку та інші мови. Як ці люди між собою спілкувалися та як змогли співіснувати всі ці мови у такому малому міському просторі?
Віктор Мельник. ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА
У статті розкривається авторський погляд на перспективи політико-антропологічного дослідження магдебурзького права. Аналізується формування специфічної української традиції міського та місцевого самоуправління. Підкреслюється наявність давніх традицій українського міського устрою.
ЯКІ БУДІВЛІ ЗОБРАЖЕНО НА ВІДОМІЙ ПАНОРАМІ ГОГЕНБЕРГА? СЕРЕДМІСТЯ ЛЬВОВА.
Багато хто з Вас бачив цю відому та красиву панораму міста Львова початку XVII ст., але Ви й гадки не мали, які ж будівлі автор зобразив на гравюрі і чи вони існують до цих пір?) Вежі, храми, барбакани, дзвіниці і т.д. Тут є все!) Давайте ж разом розберемся у цій непростій задачі!)
Нові погляди на українсько-польську історію (і не тільки!). Від конфронтації до співпраці.
Nowe poglądy na temat historii polsko-ukraińskiej. Od konfrontacji do współpracy (moje myśli).
Варто було б розглядали Річ Посполиту не як державу двох народів (польського та литовського), а як, де-факто, державу трьох народів, де русинський елемент (українсько-білоруський) відігравав важливу роль. Слід ставити акцент на тому, що русини теж розбудовували цю державу й вносили свій вклад у розвиток європейської цивілізації. Якщо Польща була головним ретранслятором провідних ідей із Західної Європи для нас, то наші території були головним ретранслятором східних ідей (зі сторони Османської імперії та Московського царства). “Україна є найсхіднішою частиною західноєвропейської цивілізації”
Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т. 1: Практики, казуси та девіації повсякдення
Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т. 1: Практики, казуси та девіації повсякдення / Відповідальний редактор Віктор Горобець. Київ: Інститут історії України НАН України. 2012. —328 с. Перший том збірника наукових студій присвячений дослідженню історії повсякдення ранньомодерної України в найрізноманітніших його практичних проявах – як у «звичних» повсякденних практиках, що виступали певним уособленням…
Львівський історичний клуб 