СКАНДИНАВСЬКО-, ФРИЗЬКО- ТА ФРАНКО-СЛОВ’ЯНСЬКА ТОРГІВЛЯ НА ТЕРЕНАХ ПОЛАБ’Я (VIII–ІХ СТ.)

У статті проаналізовано скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янські торгівельні відносини VIII–IX ст. в контексті розвитку торгівлі на території Слов’янського Полаб’я. Визначено предмет полабського експорту та імпорту. Простежено зв’язок торгівлі з політичним та економічним розвитком регіону.

Славетні жінки Русі: Інгігерда.

Гендерне питання на території Русі та Скандинавії дещо відрізнялось від Загальноєвропейського. На цих територіях жінки мали набагато ширші політичні та соціальні права, могли володіти власністю, брати участь у вічах (скандинавський тінг), обирати собі чоловіків тощо. Становище жінки було практично рівним становищу чоловіка, приміром жінка могла разом з чоловіками бенкетувати, при чому знатні жінки займали відповідні місця, на відміну від давньогрецьких жінок, які мали перебувати лише в певній жіночій частині столу. Жінки в Скандинавії могли бути головами роду, організаторами походів та подорожей, воїнами, правителями тощо. Ця культурна ситуація сприяла тому, що в історії Русі фігурують жінки, діяльність яких досить добре зафіксована в джерелах та можемо розцінювати їх як суб’єкт тодішньої політки,через прямий та опосередкований вплив на сучасні їм події.

ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО КНЯЗЯ РЮРИКА

У статті розглянуто версії походження літописного князя Рюрика. На основі сучасних досліджень, а також даних археології підтримано гіпотезу Фрідріха Крузе, який ототожнив Рюрика з Рориком Ютландським.

Засідання ЛМК: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів

Львівський медієвістичний клуб Наукове товариство історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Кафедра історії середніх віків та візантиністики Відкрите засідання Львівського медієвістичного клубу на тему: Русь в ментальних уявленнях давніх скандинавів Зустріч відбудеться 14 вересня (середа) о  13-30. Місце зустрічі – 321 ауд. (кафедра історії середніх віків та візантиністики). Головний корпус ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська 1) Лектор…

Перший друкований збірник статей з медієвістики “Записки Львівського медієвістичного клубу”.

З цієї вагомою подією ми вітаємо усіх учасників нашого товариства та закликаємо небайдужих долучатися до роботи нашої команди, адже існує ще безліч цікавого та недослідженого у цій таємничій епосі середніх віків!)
П.С. Особливу подяку виголошуємо Тарнавському Роману Богдановичу за титанічну роботу у підготовці та виданні цього збірника!!!

Руси як промоутери Київської Русі, або що писали про русів закавказькі історики?

Бачимо, що контакти русів та слов’ян з народами Закавказзя (зокрема й вірменами) мають доволі довгу та цікаву історію. Руси відігравали роль не тільки грабіжників та воїнів, але були й промоутерами Київської Русі, рекламуючи її на Закавказзі, через що місцеві хроністи вже мали певне враження про це державне утворення. Зауважимо, що справжні контакти між двома світами почалися лише із прийняттям християнства Руссю, коли остання увійшла не тільки в світ християнських держав, але стала частиною “ромейської цивілізації”, де була й Вірменія.

ЯКОЮ МОВОЮ ГОВОРИЛИ НА РУСІ ?

Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)…

АНОТАЦІЇ ДО СТАТЕЙ на російській мові: VI międzynarodowej konferencji naukowej z serii Colloquia Russica: Ruś a kraje kultury łacińskiej: społeczeństwo, kultura, religia (X-XVI w.) (26-28 listopada 2015)

Скачати програму конференції та анотації до статей (на російській мові) ви можете нижче.
П.С. Хочемо висловити подяку доценту Іллі Паршину, за люб’язно наданні матеріали конференції.

Димидюк Дмитро. Донжони у Галицько-Волинській державі.

Димидюк Дмитро, 4 курс історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Донжони у Галицько-Волинській державі. Donjon’s (Keep) in Kingdom of Galicia–Volhynia Донжоны в Галицко-Волынском государстве. Історія фортифікаційних споруд у Галицько-Волинській державі є дуже цікавою, адже для давньої Русі характерними були дерев’яні та земляні оборонні укріплення. Такі укріплення надійністю не поступалися кам’яним, їх було важко зруйнувати і легко…

Димидюк Дмитро. Норманська та антинорманська теорія: де істина?

Димидюк Дмитро, 4 курс історичного факультету. В ході нашої розмови, на засіданні секції історії античності, середніх віків та візантиністики при НТІФ та Львівського медієвістичного клубу. котра була присвячена норманській та антинорманській теорії, ми прийшли до таких висновків: 1) Рюрик скоріш за все був варягом. 2) Слово “Русь” теж скоріш за все має варязьке походження. Але…