Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного

Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного Structure of Plisnesko, Stilsko and Revne Polices Автор – Рибчинський Нестор, студент-магістр історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Остання чверть першого тисячоліття відзначається суттєвими змінами в розбудові населених пунктів. Починають з’являтись укріплені центри – городища. Окремі з них збільшуються до дуже великих розмірів. Серед них – Пліснесько, Стільсько (Львівщина) та…

Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу

Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.

Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Історична наука на сучасному її етапі не може обмежувати реконструкцією виключно подій та фактів. Історичні дослідження повинні виходити за рамки політичної, економічної та соціо-культурної історії. Тенденції сучасної історіографії на Заході переходять до вивчення людини більш глибоко, намагаючись реконструювати ментальність людини, спосіб мислення, вплив середовища. Всі ці аспекти допомагають нам набагато краще збагнути перебіг тих чи інших історичних явищ розглядаючи їх крізь призму в першу чергу людини.

В пам’ять про дослідника – Филипчук М. Слов’янські поселення VIII–X ст. в українському Прикарпатті

31 липня 2016 р. відійшов у вічність видатний український археолог Филипчук Михайло Андрійович (1955-2016), директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І. Франка. Наше товариство висловлює глибоке співчуття рідним та близьким у зв’язку зі смертю Михайла Андрійовича.

Напевно, найбільшою похвалою для будь-якого вченого є те, щоб його ім’я жило вічно, а його праці користувалися попитом і в далеких нащадків. Саме тому, хочемо опублікувати анотацію до “magnus opus” Филипчука М. А. – Слов’янські поселення VIII–X ст. в українському Прикарпатті (2012 р.)., щоб ні його праця, ні сам автор не були забутими!