Звідки на середньовічному Заході так багато левів? Where are in the medieval West so many lions from? Автор – Іванна Федорос, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Дикі леви зникли із Західної Європи дуже давно – імовірно, за кілька тисячоліть до нашої ери. Римляни регулярно привозили їх для циркових забав з Північної…
Позначка: Папство
РЕАКЦІЯ РИМУ НА 28-е ПРАВИЛО IV ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ
РЕАКЦІЯ РИМУ НА 28-е ПРАВИЛО IV ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ REACTION OF ROMA TO THE 28TH RULE OF THE IV ECUMENICAL COUNCIL Автор – Галина ХЛАНТА, Львівський національний університет імені Івана Франка e-mail: halyna06@ukr.net Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО У статті висвітлено проблеми, які стосуються реакції апостольського Риму на 28-е правило Халкідонського…
ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»
ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» INVITATION TO PUBLICATION IN THE SCIENTIFIC JOURNAL «THE ANNALS OF LEGAL HISTORY» Міжнародний центр громадянської політології при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Львівський медієвістичний клуб при Львівському національному університеті імені Івана Франка Комісія з вивчення історії середньовічного права Науковий журнал «Аннали юридичної історії» (ISSN 2520-2553),…
АРБРОТСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ 1320 Р.: ЗАРОДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ «НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ»?
АРБРОТСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ 1320 Р.: ЗАРОДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ «НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ»? АРБРОТСКАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ 1320 Г.: ЗАРОЖДЕНИЕ ПРИНЦИПА «НАРОДНОГО СУВЕРЕНИТЕТА»? THE DECLARATION OF ARBROATH 1320: THE EMERGENCE OF THE PRINCIPLE OF «POPULAR SOVEREIGNTY»? Автор – Дмитро ПУГАЧ, Львівський національний університет імені Івана Франка. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті проаналізовано ключові історіографічні інтерпретації політичного та…
КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ.
КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ. КНЯЖЕСКОЕ «РАЗГИБАНИЕ» ПСАЛТИРЯ ИЛИ SORTES SANCTORUM НА РУСИ XII–XIII ВВ. ТHE PRINCELY «EXTENSION» OF THE PSALTER OR SORTES SANCTORUM IN RUS AT ХІІ–ХІІІ CENTURIES Автори – Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА, Дніпровський національний університет імені О. Гончара. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У…
Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.
Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви. Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.
Дитячий Хрестовий похід: міф чи реальність?
Влітку 1212 року сталася подія, яка ввійшла в історію під назвою дитячого Хрестового походу. Історики минулого мало уваги приділяли цьому явищу, вважаючи його якщо не безглуздям, то міфом, казкою про «сміливість і відважність». Саме тому існують певні прогалини в історіографії щодо дослідження цього питання. Джерельна база також практично відсутня. Тільки побіжні згадки в розвідках щодо Четвертого та П’ятого Хрестових походів вносять деяку ясність.
ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ
Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій
ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.
На круглому столі польські професори торкнулися важливих питань розвитку візантиністики. Професор Пьотр Щур розповів про появу та поширення християнства у ранній Візантійській імперії. Причиною “Констянтинового перевороту”, на думку доповідача, було те, що нова релігія змогла консолідувати розрізнене населення Імперії. Водночас, василевс ставав намісником Бога на землі, а отже його влада обожествлялась. Водночас, це був час “революції гуманності”, адже нова релігія пропагувала рівність усіх прошарків населення перед Богом, а інстиут рабства відходив у минуле. Був наведений цікавий факт, що в Антіохії в 60-80 рр. IV ст. половину населення становили християни, а іншу – язичники.
КРУГЛИЙ СТІЛ: “ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ”.
Який вплив має патристика на сьогодення? Що нового внесли Отці Церкви у християнську філософію та що є актуальним з цього сьогодні? Як рання Візантія впливає на нас та де шукати її впливи? Відповіді на ці та інші питання ви зможете отримати на нашому круглому столі від фахових польських професорів з Католицького університету (м. Люблін, Польща).
Львівський історичний клуб 