В історії Західноєвропейської науки, Раннє Середньовіччя є одним з найменш досліджених періодів. В статті пропонується нелінійний підхід до історії науки, завдяки якому заключний етап доарабської Західноєвропейської науки (т.зв. «Оттонівське Відродження») розглядається через призму як античної, так і власне ранньосередньовічної математичної та філософської традиції. Центральне місце дослідження присвячене філософському осмисленню математичних праць Герберта Аврілакського, останнього визначного науковця Раннього Середньовіччя.