ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ»

 ЗАПРОШЕННЯ ДО ПУБЛІКАЦІЇ В НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ «АННАЛИ ЮРИДИЧНОЇ ІСТОРІЇ» INVITATION TO PUBLICATION IN THE SCIENTIFIC JOURNAL «THE ANNALS OF LEGAL HISTORY» Міжнародний центр громадянської політології при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка  Львівський медієвістичний клуб при Львівському національному університеті імені Івана Франка  Комісія з вивчення історії середньовічного права Науковий журнал «Аннали юридичної історії» (ISSN 2520-2553),…

ГЕНЕЗА ЄВНУХСТВА У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ: МЕДИЧНИЙ АСПЕКТ І ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ

ГЕНЕЗА ЄВНУХСТВА У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ: МЕДИЧНИЙ АСПЕКТ І ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ГЕНЕЗИС ЕВНУХСТВА В ВИЗАНТИЙСКОМ ОБЩЕСТВЕ: МЕДИЦИНСКИЙ АСПЕКТ И ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ EUNUCHS INSTITUTE IN THE BYZANTINE SOCIETY: THE MEDICAL ASPECT AND LEGAL STATUS Автор – Юлія ГРИШКО, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті досліджено становлення та розвиток…

ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ПОЕТИКА ПЛАЧУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПОЭТИКА ПЛАЧА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ СРЕДНЕВЕКОВОЙ ЛИТЕРАТУРЕ THE POETICS OF CRYING IN NATIONAL MEDIEVAL LITERATURE Автор – Галина МАРТИНЮК, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк, Україна). Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті проаналізовано мотиви плачу в найвідоміших пам’ятках Середньовіччя, окреслено витоки літературного жанру ляменту….

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ.

КНЯЗІВСЬКЕ «РОЗГИНАННЯ» ПСАЛТИРЯ АБО SORTES SANCTORUM НА РУСІ ХІІ–ХІІІ СТ. КНЯЖЕСКОЕ «РАЗГИБАНИЕ» ПСАЛТИРЯ ИЛИ SORTES SANCTORUM НА РУСИ XII–XIII ВВ. ТHE PRINCELY «EXTENSION» OF THE PSALTER OR SORTES SANCTORUM IN RUS AT ХІІ–ХІІІ CENTURIES Автори – Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА, Дніпровський національний університет імені О. Гончара. Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У…

ПРИСВОЕНИЕ УЧЕНЫХ СТЕПЕНЕЙ В СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ УНИВЕРСИТЕТАХ

Названия таких ученых степеней как бакалавр, магистр, доктор встречаются в документах европейских университетов  в Праге, Парме, Кракове, Болоньи (ХІІ – ХІІІ вв.). Получение любой ученой степени, во-первых, давало право на ведение преподавательской деятельности, во-вторых, обеспечивало увеличение доходов и получение различных привилегий и возможностей,  в-третьих,  гарантировало  получение должности после выхода из преподавательского состава университета.

ПРОТОРЕНЕСАНС У ПРАЗІ? ЦІКАВІ ДЕТАЛІ ВІДНОСИН ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКИ ТА КАРЛА IV ЛЮКСЕМБУРГА

Нам чудово відомо про епоху Відродження (Ренесансу), коли йдеться про італійські землі. Та чи багато ми знаємо про те, що один із знаменитих представників італійського Відродження, поет і «батько гуманізму» Франческо Петрарка (1304-1374) був пов’язаний із чеськими землями, листуючись із королем Чеського королівства та імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом (1316-1378)? Власне, про характер відносин цих видатних постатей свого часу цікаво поговорити більш детально. А також «пролити світло» на дискусійний момент: чи існує вдосталь підстав говорити про передгуманізм і Проторенесанс на чеських землях у XIV ст.?

“ХОББІТ” АБО ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ МІФОЛОГІЇ.

Середзем’я — це для тих, хто хоче втекти не від життя, а від сучасності і створених людськими руками проблем. Для цього професор Оксфорду Дж. Р.Р. Толкін витворив свій, альтернативний світ,  де відобразив у собі щось на зразок об’єднаної історії мало не всіх легенд і міфів Західної та Північної Європи. Саме середньовіччя було для Джона ідеальним періодом, коли люди ще жили в мирі з природою. Оскільки автор був противником індустріалізації, тому англійське селянство Англії було для нього непоганою альтернативою, і хоч Толкін хоббітів і їхню країну Шир взяв із скандинавських легенд, проте асоціював їх саме із англійцями

ПАЛАЦ КНЯЗІВ САНГУШКІВ – ЧАСТИНА ІСТОРІЇ ДРЕВНЬОГО ІЗЯСЛАВА

 Ізяслав – древнє місто, яке на сьогодні є районним центром в Хмельницькій області, що славиться своїми архітектурними спорудами, величчю та давньою історією. Однією з найвизначніших пам’яток і, водночас, окрасою міста, здавалося б, мав бути палацовий комплекс, що в далекому XVIII ст. належав князям Сангушкам, які в свою чергу володіли часткою земель сучасної Волині. В XIX ст. колишній палац-резиденція перебував в розпорядженні вже нової, Російської влади, що утвердилась на цій території в ті часи (рис. 1).

ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ФРАНЦІЇ У 1789-1794 рр.

Кожен вірянин розуміє, наскільки церква важлива для нього у житті. Вона надає настанови, встановлює зв’язок людей з Богом, тобто виконує роль духовного наставника. Якщо взяти до уваги Францію кінця XVIII ст, то там церква виконувала не тільки ідеологічні функції, як це зараз звично, а являла собою сильний, чітко сформований механізм влади. Таке явище мало місце напередодні Французької революції (1789‒1799 рр.) та на її початку. Під час перших років революційних подій та якобінської диктатури (1793-1794 рр.) французька церковна інституція остаточно ослабла й була підпорядкована державі. В період термідоріанського режиму (1794-1795 рр.) вона стала на шлях відокремлення від держави. Революційні події 1789-1794 рр. принесли у життя Франції новий церковний апарат, який став основою для її подальшого розвитку.

МІФОЛОГІЧНІСТЬ ЧИ ІСТОРИЧНІСТЬ ОБРАЗУ РАҐНАРА ЛОДБРОКА

Багато істориків займались вивченням біографії легендарної особистості скандинавських саг – Раґнара Лодброка (рис. 1), напади якого сколихнули чи не всю Європу. Однак, залишились «білі плями» у вивченні його постаті. Метою означеної статті, є детальний аналіз історичних фактів і даних саг, які б розкрили його історичність, та характеристика набігів вікінгів на Францію у 845 р. Цього року датчани продемонстрували вміння наносити удар одразу по декількох місцях атлантичного узбережжя. Першими під удар норманів потрапили землі Західно-Франкського королівства. В березні норманська флотилія у складі 120 кораблів увійшла у гирло р. Сени, й продовжила свій рух вверх по течії, що відзначалося стратегічно важливими пріоритетами вікінгів. Сен-Бертенські аннали свідчать про те, що ніхто не наважувався стати їм на заваді.