Більшість відомих нам ірландських міфів були записані ченцями в ІХ ст. Цікавим є те, що це епоха набігів вікінгів, які на своїх дракарах (де на носі корабля була фігура дракона) грабували місцеве населення та монастирі. В очах тубільців ці події пов’язувалися із міфологічним періодом історії (зокрема мова йде про протистояння жителів острова із демонічними силами фоморів). З джерел яскраво видно, що тогочасні ірландці починають асоціювати себе із синами Міля, а образ фоморів накладається на вікінгів, в наслідок чого останні отримують низку характеристик, пов’язаних із демонічними істотами Іншого Світу. Все це призвело до того, що ірландці навіть після хрещення продовжували сприймати міфологічну реальність як справжню історію власного народу.