СТІЛЬСЬКО – СТОЛИЦЯ ВЕЛИКОЇ ХОРВАТІЇ: ВИГАДКА ЧИ ІСТОРИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ? STILSKO – CAPITAL OF GREAT CROATIA: HISTORICAL FICTION OR REALITY? Автор – Христина ІСИК, Львівський національний університет імені Івана Франка e-mail: christi1998@ukr.net Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО У статті охарактеризовано археологічні матеріали, виявлені на території Стільського городища. При цьому особливу увагу…
Позначка: городище
ПОШИРЕННЯ САМОСТРІЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ РУСІ (на археологічних джерелах)
ПОШИРЕННЯ САМОСТРІЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ РУСІ (на археологічних джерелах) DISSEMINATION OF CROSSBOWS IN RUS’ (on archaeological sources) Автор – Любомир ГУМЕНЮК, Львівський національний університет імені Івана Франка e-mail: lub4ek97@gmail.com Стаття опублікована в Збірнику матеріалів студентсько-аспірантської наукової конференції ФЕНОМЕН ЄВРОПИ: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ДО СУЧАСНОГО Проаналізовано появу і подальший розвиток самостріла як різновида метальної зброї на теренах Русі за археологічними матеріалами….
The system of defense of Slavs settlements in Plisneskо, Galich and Stilsko
The system of defense of Slavs settlements in Plisneskо, Galich and Stilsko Система фортифікацій слов’янських поселень у Пліснеську, Галичі і Стільську Аuthor – N.-M. Rybchynskyi, 5-th year student of the historical faculty, Ivan Franko University Стаття опублікована у збірнику Current issues in research conservation and restoration of historic fortifications collection of scientific articles Number 9 Chelm-Lviv, 2017 Summary:…
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОРОДИЩ ПОЛІСНОГО ТИПУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ПРИКАРПАТТІ СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СЛАВЯНСКОГО ГОРОДИЩА ПОЛИСНОГО ТИПА НА УКРАИНСКОМ ПРИКАРПАТЬЕ SOCIAL STRUCTURE OF SLAVIC CITY–STATE IN THE UKRAINIAN PRYKARPATTIA Автор – Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ, Львівський національний університет імені Івана Франка Стаття опублікована в ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО МЕДІЄВІСТИЧНОГО КЛУБУ. ВИПУСК №2. У статті розглянуто особливості соціальної структури городищ полісного типу на…
Збруцький ідол як витвір мистецтва
Збруцький ідол як витвір мистецтва Zbrutsky idol as a work of art Автор – Марія Лаврів, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Перш ніж вести мову безпосередньо про Збруцький ідол, варто з’ясувати, яке визначення має слово «ідол». У Великому тлумачному словнику української мови ми знаходимо наступні визначення цього слова. У прямому значенні ідол…
Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного
Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного Structure of Plisnesko, Stilsko and Revne Polices Автор – Рибчинський Нестор, студент-магістр історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Остання чверть першого тисячоліття відзначається суттєвими змінами в розбудові населених пунктів. Починають з’являтись укріплені центри – городища. Окремі з них збільшуються до дуже великих розмірів. Серед них – Пліснесько, Стільсько (Львівщина) та…
Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища
Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.
Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу
Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.
ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ “ВІКІНГИ НА РУСІ ДО 882 РОКУ”
В Ладозі знайдені залишки різних дерев’яних споруд, серед яких є зрубні та каркасні типи. В залишках ладозьких споруд VIII – Х ст. виявлені буси, скло, формочки для лиття, кістки ( прикрашені різьбою), різноманітні вироби з бурштину та ремісничі інструменти. По знайдених корабельних заготівках не виключено, що в околицях Ладоги відбувалося виготовлення суден[36]. Ладога також була прогресуючим ремісничим центром, адже багато знайденої продукції має місцевих характер виготовлення, а знайдені великі партії товару (буси) вірогідно виготовлялися та готувалися для продажу. Виявлені монети зі Сходу ще раз підтверджують думку про широкомасштабну торгівлю.
Львівський історичний клуб 