В історії Західноєвропейської науки, Раннє Середньовіччя є одним з найменш досліджених періодів. В статті пропонується нелінійний підхід до історії науки, завдяки якому заключний етап доарабської Західноєвропейської науки (т.зв. «Оттонівське Відродження») розглядається через призму як античної, так і власне ранньосередньовічної математичної та філософської традиції. Центральне місце дослідження присвячене філософському осмисленню математичних праць Герберта Аврілакського, останнього визначного науковця Раннього Середньовіччя.
Позначка: Герберт Аврілакський
ЕПІГРАМА ГЕРБЕРТА, ЄПИСКОПА РАВЕННСЬКОГО, ПОТІМ ПОНТИФІКА РИМСЬКОГО, НАПИСАНА НА ЗОБРАЖЕННІ СЕВЕРИНА БОЕЦІЯ
ЕПІГРАММА ГЕРБЕРТА АВРІЛАКСЬКОГО (папа Сильвестр ІІ (999-1003) [1], ЄПИСКОПА РАВЕННСЬКОГО, ПОТІМ ПОНТИФІКА РИМСЬКОГО, НАПИСАНА НА ЗОБРАЖЕННІ СЕВЕРИНА БОЕЦІЯ (Переклад з латинської мови Олександра Артамонова) Всесвіт якщо облаштовано правом могутнього Риму, Ти, Северине, отець наш, і нашої світоч вітчизни. Консуле гідний, ти легко і вільно державою правив, Полум’я знань запалив, геніям Греції навіть Не поступившись. Втім,…
