Львівський медієвістичний клуб, разом з Мельницьким Тарасом (автор тексту), раді Вам представити короткий та водночас цікавий курс лекцій із геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Метою даного курсу лекцій є ґрунтовно і всебічно оцінити зовнішньополітичну діяльність візантійського імператора Константина V (741-775), проаналізувати успіхи і невдачі його зовнішньої політики. Окрім цього ми розглянемо зовнішньополітичне становище Візантії у VIII ст….
Позначка: Візантія
Курс лекції з геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Лекція I: Загальні риси зовнішньополітичного становища Візантії у VIII ст. Військова організація Візантії.
Львівський медієвістичний клуб, разом з Мельницьким Тарасом (автор тексту), раді Вам представити короткий та водночас цікавий курс лекцій із геополітичної історії Візантійської імперії у середині VIII ст. Метою даного курсу лекцій є ґрунтовно і всебічно оцінити зовнішньополітичну діяльність візантійського імператора Константина V (741-775), проаналізувати успіхи і невдачі його зовнішньої політики. Окрім цього ми розглянемо зовнішньополітичне становище Візантії у VIII ст….
Димидюк Дмитро. Питання чисельності військ Арабського халіфату та Візантійської імперії в 30-их роках VII ст. (на момент битви при р. Ярмук в серпні 636 р.).
Димидюк Дмитро, 4 курс історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Питання чисельності військ Арабського халіфату та Візантійської імперії в 30-их роках VII ст. (на момент битви при р. Ярмук в серпні 636 р.) The question of the number of troops in the battle of Yarmouk between Caliphate and the Byzantine Empire (August 636). Вопрос численности…
Журнал історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка “Історична таверна”
Перший електронний журнал історичного факультету!!! Скачуємо і робимо репости!) ЗМІСТ 1) Інтерв’ю Степана Білостоцького. Про студентські роки і не тільки 😉 2) Жеводанський звір: міф чи історичний факт! 3) Питання чисельності військ Арабського Халіфату та Візантійської імперії в 30-их роках VII ст. 4) Деякі “гарячі” українські традиції. 5) Корисні поради. Міжнародні системи тестування знань з…
Наталія Райтаровська. Культура Грузії – синтез близькосхідних і європейських традицій чи самобутня спадщина братніх народів? (загальний нарис)
Які асоціації викликає в нас слово «Грузія» – архітектура Сванетії, гостинність, вино, чоловічий хоровий спів. Грузія розташована на Кавказі, регіоні із своєрідним культурним розвитком та багатою історією, і який лежить на межі між Сходом та Заходом. Грузинська культура дещо запозичила від сусідів, пропустивши це крізь призму власної самобутності. Однозначної відповіді чи культура Грузії є самобутньою, чи цілком запозиченою немає – тут потрібно до кожної із областей країни застосовувати індивідуальний підхід.
А я якого Бога Ви вірите? Халкідонський собор — четвертий Вселенський собор
Халкідонський собор — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Димидюк Дмитро. Вірмено-арабо-візантійські стосунки в період становлення Вірменського (Анійського) царства Багратидів в кінці ІХ ст.
Вірмено-арабо-візантійські стосунки в період становлення Вірменського (Анійського) царства Багратидів в кінці ІХ ст. Армяно-арабо-византийские отношения в период становления Армянского (Анийского) царства Багратидов в конце ІХ в. Armenian-Arab-Byzantine relations in the period of Armenian kingdom of Bagratid dynasty (IX century). Автор – Димидюк Дмитро, студент 4 курсу історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Друга половина ІХ…
Димидюк Дмитро. Візантійські “дими” – перші об’єднання спортивних уболівальників чи протополітичні партії?
Перш ніж обговорювати дане питання, слід зазначити, що на нашу думку слід виокремити два поняття – дими та факції. Дими – самоврядні громадські організації (окремих міських кварталів), які об’єднували середні прошарки громадян для вирішення комунальних питань. Дими займались організацією ігор на іподромах. Дими були пов’язані з цирковими партіями. А факції (міри)– це і є власне т.зв. циркові партії. Це організації вболівальників, котрі були створені на іподромі і вони вболівали та підтримували певну команду (колісницю). Уже згодом, дими і факції почали об’єднюватися, і фінансувати ту чи іншу команду, тим самим створюючи фанатські організації (в історіографії їх часто і називають димами). Ці партії бачачи посилення свого впливу в Константинополі та інших великих містах, почали давити на центральну владу для задоволення своїх вимог. Як саме – ми розглянемо детальніше нижче.
Димидюк Дмитро. Періодизація історії Вірменії та народів Кавказу у другій половині VII – поч. VIII ст.
Автор – студент 4-ого курсу історичного факультету Димидюк Дмитро Умовно, історію незалежної Вірменії в VII ст., можна поділити на три періоди, а саме: 1) 639-658 рр. – Час здобуття Вірменією своєї незалежності від Візантії та Сасанідів. Період правління Теодореса Рштуні. Час найбільшого піднесеня Вірменії та військових сутичок між Візантією та Арабським Халіфатом. 2) 658-680 рр….
